У Ані вже була щаслива сімейка і донечка-розумничка, але вони з чоловіком вирішили взяти прийомну дитину. І тут їхнє життя перевернулося з ніг на голову

Батьки звичайно ж були проти, кажучи, що спадковість може бути погана, а в будинку малятка навряд чи скажуть про це.

І все ж, вони взяли хлопчика, його звали Ілля і йому не було ще й чотирьох років. Ось вони і подумали, що зможемо, своєю любов’ю виховати з нього, хорошу людину. Не приховували від нього, що він прийомний. Мама потроху доносила до нього, що хоч він і не рідний,його завжди будуть любити.

Першим шоком для мами було, коли Ілля повісив ляльку за шию на мотузці, потім в хід пішли кошенята. Далі розповідь від першої особи:

Я відразу вирушила до дитячого психолога, але психолог запевнив мене, що нічого страшного не сталося, ця дитяча жорстокість, з часом минеться. У дитячому садку Ілля вихователям говорив, що його вдома б’ють і дуже погано годують. Через це ми потрапили на облік в органах опіки, мало обох дітей не відібрали.

У першому класі хлопчик почав красти у однокласників і бити, тих хто молодший та слабший. Дочкі почав вселяти, що ми її не любимо і віддамо в дитбудинок і що даремно вона народилася адже вона нікому не потрібна. В покарання ми поставили Іллю в кут, на це він сказав, що позбавить нас життя, коли ми будемо спати.

Ілля спостерігався у психіатра, але ніякі ліки, ніяке лікування не допомагало, він ставав все більш агресивним.

Чоловік втомився від такого життя, він давно вже говорив, що таку дитину нічим вже не виправиш і що давно треба було повернути його назад в дитячий будинок. Але я не хотіла додавати дитині ще душевних травм, своєю відмовою від нього. Чоловік не витримав і пішов від мене і дітей, сказавши, поки ця дитина тут, ноги його тут не буде.

Через розлучення у Ані був нервовий зрив і вона вперше ударила Іллю за його чергову гидоту. Хлопчик впав і сильно вдарився, але слава богу, все обійшлося. Тоді, Аліна всерйоз задумалася про те, щоб віддати дитину, назад в дитячий будинок. Адже вона знову може зірватися і хто знає, чим все це може закінчитися. А у неї ще є дочка і треба думати про неї, її треба виховувати, треба ставити на ноги. Через місяць Аліна повернула хлопчика назад в дитячий будинок.

Фото ілюстративне, канал 112