Чоловік каже, давай зачекаєм до літа, потім підемо жити окремо від моєї мами

У мене не ладяться відносини з сім’єю чоловіка. Живемо разом з його батьками і його молодшим братом. Кожен раз, коли його молодший брат щось накоїть, його мати непокоїться. Не знаю чому, але мого чоловіка вона постійно висміює, а свого молодшого навпаки.

Я хотіла піти  після чергового подібної ситуації, але залишилася, ніби все налагодилося. Торік навесні у неї знову щось заклинило, вона почала скаржитись, що втомилася сидіти з нашою дитиною. Мені довелося звільнитися з роботи і бути вдома, а вона поїхала пожити на дачу. Потім все внормувалося. Я знайшла іншу роботу. Почали добре заробляти, одягати їх, утримувати будинок. Загалом, все було добре, але часом у неї щось трапляється і вона починає чіплятися до мене і до мого чоловіка. Цього разу я поїхала до себе додому провідати батьків. Вона розсердилася на нас, що ми такі невдячні і поїхали нічого не сказавши. І висловилась так, що ми маємо з’їхати з її будинку.

Я зібрала речі, зателефонувала своїм, щоб мене з дитиною забрали, але все ж таки чоловік переконав і я залишилася. Але з того дня у нас вдома повний ігнор мене і мого чоловіка з боку батьків. Свекруха всім своїм виглядом дає зрозуміти, що вона мене не хоче бачити. Я не знаю, що робити.

Віддала сина в приватний садок. Чоловік каже, давай зачекаєм до літа, потім підемо жити окремо. Але мені здається, що якщо ми не підемо зараз, то потім не підемо ніколи. Я так не можу жити, сил немає ніяких, все роблю по дому – прання, прибирання, готую. Але все не те, не можу їй догодити. Що робити? Допоможіть порадою.

Фото спеціально для Osoblyva.com