Сестра, чекала дитину від мого чоловіка, і розраховувала на пропозицію руки і серця, але так її і не дочекалася. Тоді вона вискочила заміж за свого давнього залицяльника, збрехавши йому, що дитина його.
Ми з чоловіком жили у його батьків в таун-хаусі. У їхньому будинку було дві двоповерхові квартири, сусіди виставили свою половину на продаж. Чоловік умовив мене продати бабусину квартиру і викупити другу квартиру в будинку. Ми з’їхали від свекрухи в своє власне житло. Щастя тривало недовго – свекруха мене вижила усіма правдами і неправдами.
Вона ходила по нашій квартирі, немов у себе вдома. До всього чіплялася, дозволяла дитині абсолютно все і викидала мою їжу, якщо їй раптом здавалось, що приготовлено несмачно. Вона знесла паркан між ділянками і відпускала своїх вовкодавів гуляти без прив’язі – ми з сином не могли вийти на вулицю, вони відразу гавкали і кидалися.
Чоловік навідріз відмовився продавати таун-хаус і з’їжджати. Тоді я пішла до суду, щоб виділити свою частку і продати її – на однокімнатну квартиру вистачило б. У суді я дізналася, що ця нерухомість не є нашим спільним майном: покупцем виступала свекруха, яка потім подарувала житло синові. Чоловік образився на мене за спробу розміну і виставив з дитиною на руках на вулицю. Так я стала бездомною, завдяки люблячому чоловікові.
Колишній чоловік часу дарма не втрачав: дізнавшись, що моя сестра успадкувала квартиру від батька, він розповів її чоловіку про своє батьківство. Потім, втішаючи кинуту жінку, він провернув з нею ту ж схему, що і зі мною.
Сестра припинила зі мною спілкуватися відразу після того, як дізналася про мою швидке весілля. Вона навіть не вважала за потрібне повідомити мені про лукавство мого майбутнього чоловіка. Ми з нею випадково зустрілися зовсім нещодавно, буквально рік тому. В процесі розмови і з’ясувалася правда про мого колишнього чоловіка. Ми вирішили поговорити з людьми, що живуть в сусідніх від свекрухи будинках. Ми були далеко не першими покупцями половини свекровкиного будинку: до нас з сестрою наш колишній чоловік був одружений вже двічі, і кожного разу він з дружиною купував цю половину будинку, потім свекруха виживала дружин, вони лаялися з нашим колишнім чоловіком і залишалися ні з чим.
Ми знайшли цих жінок. І зібралися писати колективну заяву про шахрайство. Але не встигли – наш колишній чоловік поїхав в іншу країну, судитися стало безглуздо. Наші з сестрою сини – єдині онуки свекрухи. Після від’їзду сина, вона з усіх сил надокучає нам з сестрою. Вона вимагає, щоб ми з дітьми переїхали до неї, або віддали їй наших дітей на виховання.
Ми їй відмовили. Тоді вона спробувала позбавити нас батьківських прав, аргументуючи це тим, що у нас з сестрою немає власного житла. Звичайно немає – це ж з її подачі ми бездомні, хоча у кожної з нас було по квартирі. Суд не віддав їй дітей, але зобов’язав нас не перешкоджати її спілкуванню з онуками.
Нашим хлопцям вже 8 і 9 років відповідно. Тепер у них бабуся – улюблена і хороша, а мама з тіткою – погані жінки, які їх не люблять. І чим далі – тим гірше. Свекруха в нахабну вривається в нашу орендовану квартиру в будь-який час дня і ночі. І не одна, а в компанії поліції і органів опіки. Вона навчила дітей говорити дорослим, що їх мами часто п’ють і їх не годують, обіцяючи купити кожному по планшету, якщо вони будуть так робити.
Вона постійно нам погрожує: – Я все одно заберу у вас своїх онуків!
Як з нею боротися? Як зробити так, щоб вона залишила в спокої і нас, і дітей? Вона і так принесла нам з сестрою багато зла – це з її подачі колишній чоловік залишав своїх колишніх дружин жебраками.
Фото ілюстративне з вільних джерел
