У нашої колеги задзвонив мобільник. Жінка відповіла. Через пару хвилин з зміненим обличчям вона вже побігла до начальника відпрошуватися з роботи

Ми подумали, що щось трапилося вдома – комунальна аварія, або лікар потрібний, та хіба мало що. Все виявилося банальніше. Якась невідома “добра душа” сповістила, що в цю саму хвилину чоловік знаходиться десь там-то з коханкою. Ось колега і помчала.

Не хочу обговорювати причини зради, задам інше питання – навіщо це було потрібно тому, хто дзвонив? Навіть номер дізналися. Варіантів, хто настукав, не так вже й багато, як мені здається: або свої друзі-подруги, або знайомі коханки. Інше питання – навіщо?

Якщо звістка прилетіло від пасії чоловіка, ще можна зрозуміти – щоб збільшити шанси на спільне життя з ним. А якщо свої родичі, знайомі? Не змогли промовчати? Тоді чому по дзвінку від сторонньої особи, а не в особистій бесіді? Адже ясно, що буде боляче?

Мені друзі розповідали, що кілька років тому у них був подібний дзвінок. Дружина не розгубилася, запитала: «А тобі що, шкода? Можеш і сама з ним провести час. Я рада, що мій чоловік користується популярністю у жіночої половини людства!» Трубку кинули.

Вони досі одружені і розлучатися не мають наміру. Але, як же неприємно отримувати такий дзвіночок. І “порадувати” (сарказм) когось із близьких я б теж не змогла. А хтось вважав за потрібне!

Може, мої уявлення про мораль застаріли? Що ви думаєте? Дзвонити, повідомляти про зраду чоловіка незнайомому співрозмовникові – це правильно?

Фото ілюстративне з вільних джерел