Після першого класу мій син пішов в іншу школу через переїзд. Школа дуже хороша, синові подобається, проблем з адаптацією практично не виникло.
Прийшла я зустріти зі школи сина, чекаю в компанії таких же батьків, і тут ця жінка на рівному місці починає обурюватися, чому її синочок повинен «сидіти в класі з цими …», на що інша їй тут же відповіла «не подобається – переходьте на домашнє навчання”.
Потім тільки з’ясувалося, що конфлікт з цією мамою і її суперрозумною дитиною, яким вона його вважає, триває вже другий рік, тобто з першого класу.
І вона домагалася, щоб їх екстерном перевели відразу чи то в третій, то чи в четвертий клас, але адміністрація школи їм в цьому відмовила, в результаті вона влаштувала скандал, але нічого не добилася.
Хлопчик, я скажу, настільки проблемний, що мені просто шкода вчительку. Ні з ким з дітей не спілкувався, постійно провокував, якщо не звертали уваги, в хід йшли руки, ноги, плювки тощо.
Регулярна ненормативна лексика, як на адресу дітей, так і вчителів. Так само, мабуть, для залучення уваги, жбурляв свої речі.
Діти приходили додому з витріщеними очима від побаченого. Власне, на останніх зборах було піднято питання, чому наші діти повинні все це бачити і чути.
Питання було адресовано мамі цього невихованого товариша, і, як з’ясувалося, (точніше вона сказала) вона робить все, щоб на нього вплинути, але не може. Якщо вона і зараз вже не може вплинути на сина, то що ж буде, коли він виросте?!
За фактом, хлопчик вкрай розпещений, до своїх 9 років у нього немає і не було друзів, для нього немає авторитету, тому така неадекватна поведінка.
Живуть вони в закритому селищі, в садочок він ніколи не ходив, відповідно спілкуватися з однолітками, як я зрозуміла, він не вміє. Справа навіть не в садку.
Що говорити, сама ця мама нас за людей не вважає і синочці каже, щоб ні з ким не дружив. Мені здається, тут допоможе тільки психолог, а може, і психіатр … і матусі і її дитині.
Загалом, батьки висловилися, що якщо таке буде продовжуватися, то буде створена колективна скарга. Терпіти це далі неможливо.
Днями син прийшов зі школи і сказав, що цей хлопчик більше з ними не вчиться, перевівся в іншу школу. Ми зітхнули з полегшенням)
Чи довго він там протримається … А найголовніше, що з нього виросте, якщо він вже спокійно посилає маму на три букви.
