Справа була навесні, на вулиці лив проливний дощ (про потопи по всьому місту потім навіть в новинах показували).
Наша прибиральниця (бабуся давно на пенсії) весь день працювала не покладаючи рук, хоч відвідувачів було мало, але вистачало і однієї людини, щоб залишити сліди по сему периметру торгового залу.
Бідна жінка до кінця дня ледве стояла на ногах. До закриття залишалося пів години, прибиральниця останній раз вимила підлогу і сіла на стілець перевести дух.
Тут в магазин заходять два здоровенних мужика, без парасольок, промоклі наскрізь, в бруднючих здоровенних черевиках. Вони подивилися на чисту підлогу, потім на нас, про щось перешіпнулися і … зняли черевики, залишивши їх біля входу.
Ми в подиві спостерігали як два мужика в шкарпетках вибирають пилосос для машини, а прибиральниця навіть розплакалася.
