«У вас же поки немає дітей, а у нас двоє! Ну подаруй нам свою квартиру, шкода чи що? Або ти не брат мені?»

У Колі з Денисом всього два роки різниці у віці. Коля трохи старше, Денис трохи молодший. Коли діти виростають, різниці вже не видно, це просто дві дорослих людини.

Але не в нашому випадку. Незважаючи на те, що Денису вже під тридцять, він так і залишився молодшеньким в сім’ї, і як і в дитинстві, постійно шукає поблажливості на правах молодшого сина.

Свого часу обидва брати вступили в інститути. Старший Микола пішов на заочку, щоб мати можливість працювати. Ближче до диплому він вже непогано заробляв, але і треба віддати належне, він був трудоголіком.

А Денис вступив на очне, щоб повною мірою насолодитися студентським життям. Він жив веселим безтурботним життям, на пари ходив через раз.

Тусуватися ночами було куди цікавіше, та й встати вранці якщо тільки заснув, було вельми непросто. Кілька разів навіть поставало питання про його відрахування за прогули, але дбайливі батьки робили все, щоб синок не вилетів з інституту.

Закінчивши інститут і отримавши диплом, Денис не поспішав шукати роботу. Він іноді десь працював, а коли набридало йшов, тому в основному він жив за рахунок батьків і проводив час в нічних клубах. Там же він познайомився з Юлею.

Денис не відрізнявся постійністю щодо дівчат і з Юлею він не планував нічого серйозного, поки вона не поставила його перед фактом що чекає дитину.

Денис хоч і нехлюй, але як чесна людина все ж вирішив одружитися. Відіграли весілля і молодята пішли жити в однокімнатну квартиру бабусі Дениса. Незабаром у них народився син, вилитий тато.

Але з цього часу почалися труднощі: Денис не звик перепрацьовувати і того, що він заробляв, ледь вистачало тільки на найнеобхідніше. Якби батьки не допомагали грішми, вони б зовсім голодували.

Денис працював, то знову сидів в безстроковій відпустці. Він звичайно шукав роботу, але кудись йому не хотілося йти бо мало платять, а десь його просто не брали.

А тут новина, Юля знову чекає дитину. Але як зараз народжувати? Старшому ще тільки рік, з двома буде важко подвійно, та й в квартирі вже тісно. І все ж вирішили народжувати. Де один там і два. Так в родині з’явилася ще й дочка.

Тим часом, Микола активно розвивав власний бізнес. У нього вже був хороший за місцевими мірками дохід, і він більше не орендував квартиру.

Тепер він обживався в новенькій двійці разом зі своєю дівчиною, з якою вони в майбутньому теж планували створити сім’ю. Справи йшли в гору, і незабаром їм вдалося накопичити ще на однушку, яку він тепер здавав. Це і стало причиною сварки з Денисом.

Денис просив Миколу віддати їм їхню двушку, а самим, поки дітей немає, переїхати в однушку. Але Микола був не згоден:

«Без образ брате, але я сам на неї заробив. Поки ти розважався і у батьків на горбу їхав, я працював. Без вихідних, як проклятий! Тебе батьки вже забезпечили квартирою, а я перший час в орендованій жив.»

Хто ж винен в ситуації, що склалася? Юля, яка так невчасно народила? Микола, який єдиному братові відмовив? Сам Денис, який звик що йому всі повинні? Або батьки братів, які так по різному їх виховали?