Щасливий шлюб Віки тривав майже 10 років. З чоловіком дівчина зустрічалася ще зі шкільних років.
Проживали вони в одному селі та добре знали одне одного.
Після шести побачень Ігор зважився на серйозний крок. І вже після закінчення університету вони одружилися і стали жити в будинку його батьків, та як у сім’ї він був один. А от у Віки було ще двоє молодших сестер, тож їй прийшлося покинути батьківську оселю.
Обоє влаштувалися на роботу, життя було добрим адже жили вони в достатку. Та таке життя тривало недовго, а конкретніше все змінилося після появи дитини.
Ігор став часто затримуватись на роботі не відповідати на дзвінки, Віки. Звичайно таке буває в багатьох сім’ях, адже Віка була в декреті, грошей в сім’ї стало менше а витрати тільки збільшились.
Та й часу на догляд за собою у жінки мало було. Однак Віка все одно не розуміла поведінку чоловіка.
Вона сподівалася, що все стане на свої місця.
А невдовзі у них з’явилася друга дитина, і крім щастя бути матір’ю у жінки більше ніякої радості не залишилось. Ігор перестав додому приносити гроші, та й взагалі рідко приходити. Всі навколо розповідали Віці про його походеньки.
Жінка в відчаї змушена була залишити своїх дітей на бабусю та повернутися на роботу. Та одного дня прийшовши з роботи додому, Віка побачила на своїй кухні чужу жінку яка там хазяйнувала. Та ще й до тож була одягнена в її халат.
Здивуванню Віки не було меж, а Ігор виходив якраз з ванної кімнати і навіть не помітив її. Налякана жінка швидко одягнулася і пішла, а Ігор поводив себе наче нічого не відбувалося.
Віка змушена була трохи заспокоїтись і поїхати забрати дітей від бабусі. А Ігор навіть не промовив жодного слова у своє виправдання, зібрався та пішов кудись.
Такі ситуації почали повторюватись постійно, однак на жаль жінці нікуди було йти. Віка розуміла, що чоловіки можуть зраджувати але навіть і думки не мала що це може відбуватися так відкрито.
Вона почала думати як їй жити дальше, куди податися, адже вона не сама. Одного дня вона зателефонувала своїй знайомій, яка здавала колись свою квартиру і спитала її чи вона досі ще здає, а то їй потрібне житло.
Знайома сказала що, якраз люди з’їхали і квартира пустує. Віка почувши це одразу зібрала дві валізи і поїхала з дітьми туди. Звичайно спершу було важко на новому місці, роботу там знайшла жінка не дуже оплачувану. Спочатку вистачало тільки на оплату комунальних та на прожиття, але пізніше виплачували премії.
Ігор не проявив ніякого бажання спілкуватися з дітьми. Однак через деякий час доля подарувала Віці справжнього чоловіка, якого не злякали її обставини та діти.
Разом вони вже 5 років і їхня сім’я з кожним роком тільки збільшується.
Якщо вам сподобалась і вразила це історія, буду рада вашим коментарям.
Ваша, Гафія.
