Це ж доля! – сказала Оля, з якимось незрозумілим натяком у голосі.
Оля ніколи не була бідною, але без вагань користувалася людьми. Вадим пригадував, як вони разом ходили по магазинах, і Оля завжди просила у нього гроші, обіцяючи повернути.
Тільки от це повернення часто було затриманим, і Вадиму доводилося буквально випрошувати свою частину.
Так само було й у кафе. Вона регулярно просила за неї оплатити, обіцяючи повернути. Але насправді ніколи не повертала.
Вадим не раз намагався зберегти дистанцію, і з часом перестав запрошувати її на спільні походи по магазинах чи до кафе. Він і без того розумів, що на Олю надіятися не варто.
Але одного разу Оля дізналася, що Вадим з дружиною, Світланою, збираються на відпочинок до Туреччини. І ось дивовижний збіг обставин: Оля теж вирушала в Туреччину саме в цей час.
Та більше того — вона з’ясувала, що буде в тому самому місті і навіть зупиниться в тому самому готелі. Вадим не міг повірити своїм вухам, коли почув про це. Він уже передчував, що буде нелегко.
– Вадиме, ми просто зобов’язані провести час разом!
Вадим засмутився, але не став змінювати плани. Вони поїхали, і як тільки оселилися в готелі, ситуація стала набагато гіршою, ніж він міг собі уявити.
Оля почала супроводжувати їх на всіх заходах. Екскурсії, дегустації, навіть театральні вистави — все це Вадим і Світлана повинні були оплачувати. Оля ж активно користувалася їхньою щедрістю, постійно нагадуючи, що в неї важка ситуація на роботі.
– О, Вадимчику, я така рада, що поїхала з вами. Я б сама ніколи не змогла дозволити собі таку розкіш, – говорила Оля, спокусливо поглядаючи на Вадима.
Він відчував себе дуже незручно. Світлана теж помічала, як Оля фліртує з її чоловіком, і це її не радувало. Оля, здається, не помічала, як це обурює всіх. Вадим вирішив, що пора щось змінювати.
Один вечір усе змінюється. Вони з дружиною вирушили на пляж, а Оля, як завжди, попросила ключі від їхнього номера, мовляв, забула щось важливе.
Вони пішли на прогулянку, а коли повернулися, побачили Олю, яка спокійно сиділа в їхньому номері, смакуючи делікатесами, які вона замовила в номер, звісно за їх рахунок.
– Оля, ти що, робиш? – запитав Вадим, не стримуючи роздратування.
Оля не була ані сором’язлива, ані здивована. Вона просто відповіла:
– Ой, я вирішила трохи почекати. А тут така гарна доставка їжі в номер, чому б не скуштувати?
Вадим більше не міг стримуватися. Він схопив її за руку і вивів із номера. Світлана стояла і взагалі не могла і слова промовити.
Вадим, не стримуючи злості, сказав: – Це що за безглуздя? Ти не можеш так поводитися!
Того вечора Вадим з дружиною вирішили навчити Олю важливому уроку. Вони спланували розкішну вечерю в елітному ресторані. Оля, звісно ж, без запрошення попросилася з ними.
– Ну, давайте, Вадим, не відмовляйте! Це ж такий шанс! – зазвичай була її реакція.
Тож вони пішли. Вадим і Світлана замовили собі легку вечерю, а Оля, як завжди, націлилася на найдорожчі страви.
Вона витратила більше десяти тисяч гривень — суму, яка значно перевищувала всі її витрати на цей відпочинок. Вадим з дружиною мовчки спостерігали, як Оля намагається справити враження.
Коли рахунки принесли, офіціант подав два окремих рахунки: один для Вадима з Світланою і один для Олі. Вадим побачив, як Оля змарніла, коли побачила цифри. Вона поглянула на нього зі здивуванням, а потім спробувала викрутитись:
– Це напевне для вас рахунок… Посуваючи по ближче до них чек з рахунком.
– Ти що, серйозно? – вигукнув Вадим. – Настав час для реальності, Олю.
На наступний день Оля більше не зверталася до них. Вадим заблокував її в усіх месенджерах і соцмережах, а Світлана зробила те саме.
Виявилось, що Оля намагалася зв’язатися з ними через інших людей, але вони були готові до цього.
– Це вона запам’ятає, – сказав Вадим, змінюючи номер телефону.
І хоча він сумнівався, що Оля колись зрозуміє, чому її так покарали, він був упевнений, що більше не дозволить нікому користуватися його добротою.
Як ви вважаєте, що такий “урок” Вадима – це правильний спосіб вирішення проблеми з подругою?
Чи може можна якось вчинити по іншому з людьми, які постійно намагаються використовувати вас?
Автор: Віра Лісова
