fbpx

– Уявляєш, я була впевнена, що у матері пенсія – тисяча гривень! – каже Варвара. – З подругою ще через це посварилася. Вона мені каже – немає таких пенсій, мовляв! Я їй – ну як же немає? Ось у мами моєї така! Вона мені – так не може бути, а я їй доводила з виряченими очима, що мама брехати не буде

Щиро була впевнена, що мама отримує на руки саме стільки!

У Варвари звичайна сім’я: чоловік, дитина-школяр, іпотека. Обоє працюють, але живуть економно, кожну заву гривню несуть в банк, іпотеку вигідніше виплатити швидше. При цьому допомагають батькам-пенсіонерам. Правда, свекруха зі свекром відмовляються від допомоги навідріз, аргументуючи тим, що їх все-таки двоє, а на дві пенсії жити легше. Плюс на літо вони їдуть в село, де більшість овочів зростає на грядці. Тому тут допомога полягає тільки в покупці хороших подарунків до свят.

Своїй мамі, якщо чесно, Варвара допомагає набагато більше – регулярно тягне їй і продукти, і ліки, і гроші дає: «на пенсію ; не проживеш» … – Я про старість завжди думала з острахом, не уявляла, як пенсіонери обходяться – ну, ті, природно, кому діти не допомагають.

У нас колега взимку на пенсію пішла, в п’ятдесят вісім років, ми всім відділом її проводжали. В принципі, міцна ще тітка. Раптово вирішила більше не працювати. Каже – втомилася я, не можу більше, буду сидіти вдома, займатися собою і своїм здоров’ям. Я на неї дивилася як на божевільну. Думаю, багато ти позаймаєшся собою на такі смішні гроші! .. Пам’ятаю, переконувала її залишитися, маму свою в приклад приводила – мовляв, вона живе нормально тільки тому, що ми допомагаємо, а у тебе і дітей немає.

… У березні мама потрапила до лікарні, і вийшло так, що її фінансовими справами довелося займатися дочкі. На руках у Варвари були паролі, явки, карти, а також весь рух коштів у мами на рахунку. Ну, звичайно, вона сунула свій ніс трохи глибше, ніж напевно хотілося б мамі. Але хто з нас без гріха?

– Ну і що ти, там мільйони знайшла у матері, чи що? – запитують її.

– Та ні, звичайно, мільйонів не знайшла, – зітхає Варвара. – Але побачила, що мама отримує набагато більше, ніж говорила мені всі ці роки … У неї, уявляєш, навіть накопичення є, депозитні вклади. Ось так … Відчуваю себе використаною чомусь. Так неприємно, просто фу! Адже мама конкретні цифри називала – в рази менші, ніж насправді. Хоча я не питала ніколи. Вона сама говорила, багато раз підкреслювала, скаржилася, що важко жити.

Я потім з людьми сперечалася, які мені намагалися довести, що так не може бути. Виглядала мяко кажучи не дуже розумною. Мама не брехала, вона просто багато про що замовчувала. Про житлову субсидію, наприклад, яка з лишком покриває всі витрати на комуналку. Про доплати до пенсії. Щодо пільг, які теж були досить значними.

– У підсумку виходить у неї близько 4 тисяч в місяць. Але це ж зовсім інша справа! Так, це теж небагато. Але люди зарплати такі отримують і сім’ями на них живуть.

Як вважаєте, прибіднятися перед близькими – дійсно великий гріх, і Варвара має право ображатися на матір? Даремно, виходить, допомагала? Краще б дитині своїй допомогла, на море звозила, або зайвих фруктів купила, або з іпотекою своєї скоріше б розв’язалася, нарешті?

Думаєте, пенсіонерка винна перед сім’єю дочки в тому, що прибіднялася і приймала допомогу? А може, вважаєте, що Варвара сама в цій ситуації виглядає негарно? Нічого було лізти в ті питання, які її не торкалися, тим більше аналізувати рух грошей на маминому рахунку. Що вона хотіла там знайти? Треба ж, гріх який, накопичила жінка собі з останніх сил. Так вона зі своїх грошей збирала.

Фото ілюстративне, автор – Сергій Майстер

You cannot copy content of this page