В гості приїхала свекруха. І з’ясувалося, що я все роблю не правильно, і дитина у мене дуже примхлива. Посуд мити я так само не вмію, і сорочка у мене не правильна, і постільна білизна не правильно застелена, і дитину неправильно годую, і чоловіка на роботу не правильно збираю

Відносини в моїй родині зайшли в глухий кут. З чоловіком ми зустрілися 7 років тому. Три з половиною роки тому народилася у нас дитина. Моя мама допомагала, приїжджала, то погуляти, то посидіти з дитиною, десь матеріально допомагала, в загальному, допомагала.

Відносно свекрухи було ж все по-іншому. Вона приїжджала приблизно раз в 2 місяці, на кілька годин приблизно, пограє з дитинкою і їде. Причому це була не допомога, а скоріше навпаки. Перед тим як вона приїжджала, мій чоловік Саша, змушував мене все вичищати, відмивати і відповідно, щоб я обмірковувала, як накривати на стіл. А коли вона приходила, всю увагу вже вона перемикала на себе. І ось картина: вона грає з дитиною, а всі навколо сидять і розчулюються, як все прекрасно. Вона привозила якісь книжки, іграшки і всі, повинні були цим захоплюватися, а вона розповідала, як це все вона купила, де і так далі. Вона навіть сама себе називала «бабуся свято» приїхала, пограла і все, а всі сірі будні діставалися мені і моїй мамі.

Далі більше. Ми з дитиною поїхали на дачу. Причому я з усім завжди справлялася сама, допомоги не просила. І тут вона вже могла приїхати до нас і на 10 днів. І тут почалося. Перші дні три все нормально, а потім вона починала брати все в свої руки і командувати. І з’ясувалося, що я все роблю не правильно, і дитина у мене дуже примхлива. Посуд мити я так само не вмію, і сорочка у мене не правильна, і постільна білизна не правильно застелена, і дитину неправильно годую, і нігті йому не стрижу, і чоловіка на роботу не правильно збираю. Аж до того, що люстри я не мию. Була одного разу така картина: ми їй плафони викручували, приносили, вона їх у воді полоскала, витирала і нам віддавала, і ми їх назад вкручували. Паралельно з цим давалася купа порад і рекомендацій. І, звичайно, постійний контроль – коли гуляли, коли їли. Якщо що, показувала на власному прикладі, як треба.

Все б нічого, якби мій чоловік їй у всьому не підкорявся. Ось що вона не скаже, тут же біжить виконувати. Наприклад, сказала йому прикрутити дошку до фасаду будинку (тільки-но переступивши поріг) і тут же побіг, ще й мене питав, де його інструмент. А те, що я його давно просила пісок привезти для дитини і так далі, залишається взагалі без уваги. На дачі я зробила кілька грядок, так свекрусі не сподобалося, і сказала, що досить дві грядки залишити, а решту треба зрівняти. Саша мені так і передав, мовляв, зрівняю твої грядки. Нещодавно вже чоловік до мене причепився, сказав, що те, що я готую, можна на смітник викинути, і що мені треба готувати, як його мама. Салат, приготований мною, я вирішила поставити в холодильник, виявилося не  в тому посуді ставлю, я відмовилася перекладати, так Саша сам почав перекладати – під поглядом свекрухи.

Нещодавно я лежала в лікарні. Відповідно за сином стежили бабусі і чоловік. До слова сказати, чоловік в лікарні не відвідав мене, і не забрав – це зробила моя мама. Зате по приїзду додому, до мене була купа претензій і до моєї мами з боку чоловіка, а його мама вела себе ідеально з його слів. Спочатку я намагалася говорити з ним, що не можна так в родині жити, що неправильно це, що у нього повинна бути своя голова на плечах, що так і до розлучення недалеко. Але мої розмови передавалися свекрусі, і було ще гірше. Я намагалася говорити зі свекрухою, а вона сказала, що якщо у мене якісь проблеми з чоловіком, то значить, я сама винна і сама повинна вирішувати. Причому все це вона говорить тихо, без криків, ніби як добра бажає. Тільки вже від такої сім’ї бігти хочеться куди подалі.

Тим більше що, особливо останнім часом, почалися причіпки з боку чоловіка: що ні зроблю все не правильно, знову все не так і навіть слова доброго я не чую. Причому я намагалася робити як треба, але, мабуть, їм ніколи не догодиш, тільки самооцінка впаде нижче «0». Загалом, я зважилася на розлучення, тільки вирішила ще місяць подивитися – не хочеться сина без батька залишати.

Фото pixabay.com