Віолетта повернулася з роботи додому, щоб чим скоріше розповісти чоловікові Артур прекрасну новину, що до неї раптом подзвонила її подруга дитинства Злата. Вона сказала що приїде, щоб її зустріти на вокзалі. Віолетта була дуже рада, адже вона довший час не мала зв’язку з нею.
Майже 16 років тому, вони розлучилися і з того часу не бачилися, хоч і клялися одна одній що ніколи не втратять зв’язок зустрічатимуться часто.
Віолетта та Злата вчилися в одному класі, сиділи разом за однією партою, і були як рідні сестри. Під час навчання Злата познайомилася з Дімою, та невдовзі розписалися. Звичайно і Віолетта теж там була з Артуром, з яким же декілька місяців була як одружена. Після весілля поїхали в рідне місто чоловіка.
Важко було розлучатися подругам, однак у кожної тепер почалося своє сімейне життя. Після розлуки дівчата часто зідзвонювалася та писали повідомлення одна одній.
Та з часом вони перестали переписуватись та дзвінки припинились. Віолетта ще старалася зідзвонитися зі Златою але телефон був поза мережею.
А це тому що Дмитра, чоловіка Злати перевели до другого філіалу в інше місто. Збираючи валізи Злата загубила записник з телефоном подруги Віолетти.
То ж дівчина з нетерпінням чекала наступного дня. Зранку вона підняла Артура, щоб той швидше встав та зібрався щоб вони встигли швидше на вокзал приїхати.
Віолетта здалеку побачила Злату, та в такому вигляді вона не очікувала її побачити. Дівчина була одягнута в чорний одяг а обличчя сумне.
Приїхавши додому, від розмови Злати про своє життя, вони сиділи та плакали. Одного дня Златі подзвонили з роботи та повідомили, що Дмитра не стало. Люди, багато людей віддали останню шану.
Віолетта спитала як вона знайшла її номер. Та відповіла, що перебирала старі речі та в одній із кишень і знайшла записку з її номером. Вони ще довго говорили, і Віолетта запропонувала Златі пожити в неї, сказала що допоможе їй знайти роботу, і нехай вона залишається жити в місті.
Так Злата пішла працювати вихователькою в дитячий садок. Діти її полюбили, і вона їх теж, адже я сама дуже хотіла мати дитину проте на жаль не склалося. Їй дуже припав до душі Олежик, в нього мати не було тільки батько. Хлопчика часто приводили неохайно одягненого, та не з підстриженими нігтями.
То Злата і одяг чистила хлопчикові і нігті підстригала, при цьому батько і не встигає за сином, адже напевне багато працює.
Віолетта хотіла ще познайомити Злату зі своїми колегами чоловіками на роботі.
Однак Злата відмовилась та сказала, що вдруге незможе закохатися ще в когось. Проте через декілька днів, Віолетта помітила, що Злата приходить з дитячого садочку у веселому настрої.
Не витримали та спитала її, Злата одразу знітилась проте пізніше сама розповіла все подрузі. Сказала Віолетті що вона закохалася у Вадима, батька Олежика, з яким познайомилася на дитячому виступі у садочку.
Потім вона його сама відвезла додому адже чоловік довго не приходив за сином. І після цього стала бувати там, готувала їм, прибирала в квартирі.
І так одного вечора вона залишилася переночувати. Тож невдовзі Злата і Вадим розписались і почали жити разом. Злата одразу розцвіла, адже майже у 40 років їй на кінець випало материнське щастя, вона була при надії.
Тож невдовзі у Олежика появилися сестричка Аліна. То сидівши всі разом за столом, Злата ще раз дякувала Віолеті що вона прихистила а та знайшла своє справжнє жіноче та материнське щастя.
Вадим також глянувши на Злату сказав, що він ніколи не думав що у нього ще раз постукає кохання у двері.
Автор: Нінель
