Вчора приїхав чоловік додому, поводиться як завжди. Я сказала, що зраду не пробачу і якщо є інша у нього, щоб залишався з нею, на це він довго сміявся. Розповіла, що подала на розлучення, не повірив, але коли я почала збирати свої і дитини речі, занервував, відбирав сумки, забрав всі ключі від будинку, щоб ми не пішли

Потім почав розповідати, що він пожартував, що придумав це все зі своїм братом. Навіть показував скріни їх листування, я не дивилася їх, але він тикав мені їх в обличчя, помітила дати тільки липень і серпень був.

Що фото жінки в його телефоні, це просто прикол. А для чого вони придумали з братом цей розіграш не сказав. А я не знаю прикол це чи правда у нього є інша.

Сяк-так вийшли з дому і пішла до матері. Мамі нічого не розповідала, сказала тільки що посварилися.

Вона нас напоїла чаєм, коли всі поснули мама прийшла в нашу кімнату і сказала мені, що вона вже у віці, їй важко з нами буде ужитися, що потрібно зберігати сім’ю, хіба мало що мужики роблять, що потрібно думати про дитину в першу чергу, потім про себе, що чоловік мій хороший батько.

Коли виходила з кімнати мама додала, що сьогодні переночуємо, а завтра додому, більше у себе нас не залишить.

Як мені було прикро, не переказати просто, якби син не спав пішла б в ту ж хвилину.

Все життя батько пив, гуляв, не поважав матір, ми просили розлучитися з ним, піти, поїхати, втекти від нього, але вона все це терпіла і ми разом з нею.

Вранці син сказав, що піде додому після уроків, я всі речі забрала з собою на роботу від матері, чоловік дзвонить, пише, не відповідаю.

Чоловік приїхав перед початком робочого дня поговорити, постояла, послухала. Додому йти не хочу, вперше в житті хочу щоб робочий день тривав довше.

Кілька хвилин тому син написала, що сьогодні приїде бабуся (свекруха) в гості. Цікаво мирити нас чи сина свого додому забирати?!

Втомилася.