Відкриваю ключем двері, а там стоїть в коридорі якась діваха, тільки в халатику моєї дочки, з келихом вина. Перелякана така. А мій зятьок в душі – співає там на повний голос

Лізонька у нас єдина дочка, розумниця і красуня. Рік тому закохалася вона, її хлопець – Артур, нам здався хорошим. Відіграли красиве весілля. Ми подарували молодим квартиру, а його батьки – новий автомобіль. Жили вони спокійно, дочка була дуже щаслива. Правда, Артур не сильно напружувався, щоб щось заробити. Влаштувався в салон зв’язку, де сидів цілими днями за невелику зарплату.

Дочка закінчила університет і пішла в учителем працювати. На життя їм вистачало, та й ми зі сватами допомагали, чим могли.

Потім Ліза нас порадувала, що станемо скоро дідусем і бабусею. В призначений термін відвезли ми її за внуком. Артур сказав, що йому на роботу обов’язково треба повернутися, а ми з чоловіком залишилися чекати, коли все закінчиться.

Все минуло благополучно – як і очікувалось, це був хлопчик, здоровенький. Артуру ми не змогли додзвонитися – порадувати його, привітати. І тут дочка попросила привезти їй іншу нічну сорочку, та ще деякі речі з дому. Сказала, теж не може Артуру додзвонитися, передала мені ключ від їх квартири. І ще речі якісь – щоб відвезти додому.

Ми з чоловіком поїхали, він залишився в машині, я піднялася на їх третій поверх. Про всяк випадок зателефонувала, ніхто не відгукнувся. Відкриваю ключем двері, а там стоїть в коридорі якась діваха, тільки в халатику моєї дочки, з келихом вина і цигаркою. Перелякана така. А мій зятьок в душі – співає там на повний голос.

Від несподіванки я впустила пакет, там щось розбилося. Я постояла хвилину, потім розвернулася і пішла. Чоловікові нічого не сказала, доньці купила нову сорочку і передала все. що вона просила. Артур приїхав через 2 години, буркнув чоловікові, що був дуже зайнятий.

А мені так гидко стало, що не змогла на нього навіть дивитися! Тепер не знаю, говорити доньці чи ні? Це ж для неї буде справжнім випробуванням! А їй же ще малюка годувати!

Фото ілюстративне з вільних джерел