Він мені подавав знаки уваги й купив шоколадку за власні кошти. Мама, як це побачила, на весь магазин, як вигукне: “Не залицяйся до неї, у неї вже є наречений!”

У мене з мамою ще з дитинства склалися дружні стосунки. Я їй повністю довіряю і вона зі мною ділиться секретами. Звісно, я мамі не все розповідаю, маленькі таємниці у мене все ж таки є. І ці таємниці зіграли зі мною злий жарт.

Коли я познайомилася з Сергієм, мама не знала. Але я їй згодом зізналася, що закохалась. Мама запропонувала запросити його на гостину, щоб познайомитися, але я не поспішала. Хотіла, щоб Сергій спочатку освідчився мені.

Так сталося, що Сергій залишився без роботи. Компанія, в якій він працював системним адміністратором, збанкрутувала, а йому потрібно було виплачувати кредит на техніку, яку він взяв для своєї сестри.

Його сестра пішла у декретну відпустку і звільнилося місце у супермаркеті. Сестра запропонувала Сергію працювати замість неї, й домовилась про це з керівництвом. Так хлопець потрапив на касу того супермаркету, який був найближче до мого будинку.

Якось ми з мамою пішли за покупками. Стали у чергу, якраз до тієї каси, де працював Сергій. Я здивувалася, коли побачила його там, адже він мені не казав, де влаштувався. Але Сергій не розгубився. Він мені подавав знаки уваги й пробив шоколадку за власні кошти. Мама, як це побачила, на весь магазин, як вигукне: “Не залицяйся до неї, у неї вже є наречений!”.

Після цих слів мені якось ніяково стало. Ми зідзвонювалися з Сергієм, але якась недовіра між нами відчувалася. Я довго вибачалась за поведінку мами, а Сергій не поспішав з нею знайомитися. Тим часом мама кожного дня мені докоряла питанням, коли я вже нарешті її познайомлю.

Згодом наші стосунки з Сергієм налагодились. Він влаштувався системним адміністратором в іншу компанію і сказав, що вже готовий познайомитися з моєю мамою та попросити у неї благословення на наш шлюб.

Того вечора ми чекали Сергія, і ось, нарешті у двері подзвонили. Мама відчинила і коли побачила гостя не розгубилась. Вона випалила: “Олено, там твій прийшов, із супермаркету. Йди, зустрічай”.

Вечір минув добре. Ми гарно поспілкувалися й мама звісно дала своє благословення на шлюб.

З того дня як ми з Сергієм разом, минуло майже вісім років. За цей час багато що змінилося. Ми переїхали жити в інше місто і з мамою бачимося рідко. У нас двоє дітей, яких мама бачить рідко.

Нашу історія вона добре пам’ятає і час від часу пропонує Сергію знов влаштуватися у той самий супермаркет, де все починалось. Щоб бути ближче до неї.