Він підійшов до мене, схопив за руку і наказав сісти в машину. На вулиці нікого не було. Якщо б я покликала кого-небудь на допомогу, мене ніхто й не почув би

Наше містечко було невеликим. Сутеніло в зимовий час швидше звичайного, а до нашого будинку далеко. Жила я з бабусею і дідусем. Вони ж не могли кожен день взимку за мною в школу ходити після уроків. Закінчувалися уроки пізно.

Поки добиралися до будинку, було вже темно.

В той день в школі був якийсь захід. Я знову вийшла пізно і пішла в бік будинку. Мені було не страшно, тому що я думала, що нічого зі мною не станеться. Раптом бачу, біля однієї лавочки сидить самотній собака. Помітивши мене, він встав і підійшов до мене. Джерело

Він не зупиняв мене і не гавкав. Я спочатку злякалася такої поведінки, але потім заспокоїлася.

– Хороший! Хто твій господар?

Щоб згаяти час я почала ділитися з собакою своїми переживаннями і історією моєї закоханості на той період. Собака ж слухав й іноді виляла хвостом. Я і не помітила, як пройшла половину дороги. Нікого в місті вже не було.

Раптом біля мене з’явилася машина. Коли вона сповільнилася, я згадала історії про згвaлтyвaння в нашому місті. Чула, що винуватцем є якийсь син олігарха, якого ніхто й не намагається зловити.

Я була дуже налякана. Водій вийшов з машини, де грала гучна музика, окрім нього там сиділи інші n’яні хлопці. Він підійшов до мене, схопив за руку і наказав сісти в машину. На вулиці нікого не було. Якщо б я покликала кого-небудь на допомогу, мене ніхто й не почув би.

Собака оголив свої гострі зуби і почав гавкати на того хлопця. Він відскочив назад, відпустивши мою руку. Собака підійшов ближче і накинувся на нього, намагаючись схопити за ноги і руки n’янuці. Він відштовхнув собаку, потім ледве-ледве сів в машину і поїхав зі своїми друзями.

Читайте також: Покликала нас свекруха в гості, на відпочинок, а потім заявила: – Дружина твоя мені не родич, з неї сім тисяч, це зі знижкою

Не пам’ятаю, як я дійшла до будинку. Я довго обіймала собаку і гладила по голівці. Зайшла додому і попросила дати хлібця для собаки. У той момент він вже чекав мене біля балкона. Звідки він знав, що я там опинюся?

Коли я розповіла про це бабусі, вона сказала:

– Це був твій ангел-хранитель, внучко!

Поївши свій хлібець, собака втік геть, врятувавши мене!

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram