fbpx

Він завжди говорив: «Давай почекаємо ще рік, я стану на ноги, а потім я тобі допоможу, і ти повернешся в свій інститут». Роки пройшли, в результаті зараз, мій чоловік, успішний бізнесмен, власник фірми, а я так і залишилася медсестрою

Напевно багато хто потрапляв в скрутні сімейні ситуації і якось з ними справлялися. Підкажіть, якщо можете.

Мені 39 років, працюю медсестрою, в лікарні. Більше 20 років як одружена. Маю доньку Катю, їй 16 років. Свого часу я зробила, напевно, велику помилку, коли покинула медичний інститут і пішла працювати, для того щоб дати можливість довчитись чоловікові. Я забезпечувала сім’ю, а він зміг спокійно закінчити інститут.

Коли вивчився, влаштувався менеджером на фірму. Він завжди говорив: «Давай почекаємо ще рік, я стану на ноги, а потім я тобі допоможу, і ти повернешся в свій інститут». Роки пройшли, в результаті зараз Юра, мій чоловік, успішний бізнесмен, власник фірми, а я так і залишилася медсестрою.

Взагалі я не  проти жити для нього і для дочки. Підтримувати «домашній затишок». Ось тільки Юра останні пару років став зовсім іншим. Він говорив, що я постаріла, не вмію одягатися і взагалі, що йому соромно мати дружину, звичайну медсестру.

А саме образливо, що і дочка поступово перейшла на сторону батька. Вона пишалася його успіхами, розповідала своїм знайомим, який у неї прекрасний, процвітаючий тато. Дійшло до того, що одного разу, прийшовши в школу на батьківські збори, я почула від класного керівника, що Катерина розповідала, що мамі погано і з учителями спілкуватися не може. Я була збентежена.

Та напевно, зробила неправильно що вирішила поговорити з чоловіком відверто. Ситуація була не очікувана. Чоловік сказав, що більше не хоче зі мною жити. А донька його підтримала.

Зараз я живу у своїх батьків, чоловік окремо, а для Каті ми спільно з чоловіком знімаємо квартиру. Зі мною вона спілкуватися не хоче, каже, що я – невдаха.

Я дуже переживаю за її долю. Вона вчиться в останньому класі школи, підробляє офіціанткою в дитячому кафе. Каже, що на відміну від мене, все досягне. Я розумію, що в 16 років хочеться бути самостійною і дуже віриться в свої сили, але я ж знаю, що життя набагато складніше і дуже боюся за мою дівчинку.

Фото pixabay.com

You cannot copy content of this page