Довго Олег вибирав супутницю життя. Вже товариші дорослих дітей мали, а він все холостякував. Нарешті в 35 років він одружився. Правда, вірність дружині зберігав довго, аж… чотири місяці. А потім познайомився з молодою жінкою, юристом місцевої фірми.
Зустрічалися вони часто, але вдень, тож дружина ні про що не здогадувалася. Дівчина була не з бідних, тож часто дарувала чоловікові дорогі презенти. Якось, повернувшись з відрядження, привезла йому крутий мобільний телефон.
Набирати чи відшукувати потрібний номер було непотрібно: лише назвати умовний код і абонент чує виклик. Звичайно, дружина була в нього під кодовим словом “жінка”. Хизувався Олег і перед колегами, і перед домашніми цим витвором техніки.
Та одного разу вона підвела його. Поїхав чоловік з коханкою за місто на шашлики. На мить забув про те, що він одружений. Коли в автомобілі коханці зайнялись любов’ю, чоловік в пориві ніжності промовив :
—Ти мені як жінка, я з тобою більше часу, як з нею.
Клятущий телефон умить з’єднав його з дружиною. І вона слухала його слова, адресовані коханці. Та що там говорити, слухала все, що там відбувалося. Як тільки серце витримало?!
Ввечері, відкривши двері квартири (до речі, квартира була дружини), чоловік побачив благовірну, яка в правій руці тримала качалку, а в лівій сковорідку. Нічого не промовивши, вона так побила чоловіка, що він декілька днів не міг ні сісти, ні лягти.
І що ви думаєте. Відбила охоту в чоловіка ходити наліво. Ось так технічний прогрес допоміг зберегти сім’ю
