Мій друг з сім’єю нещодавно повернувся з відпустки. Зустрілися для передачі чергових магнітиків, і він розповів кумедну історію, яка ознаменувала їх поїздку на море.
Дружина відкопала якусь божевільну гарячу путівку, якась промоакція у туроператора, і він рвонув до керівництва із заявою на відпустку. Начальство встало в позу, відпустки розписані заздалегідь, частина співробітників хворіє, та ще й його начальниця захворіла 2 дні тому …
Не довго думаючи, він вирішив теж захворіти, та так, щоб йому не надзвонювали з роботи, прикинувся, що прям зовсім погано зі здоров’ям. Прилетіли вони на місце, розташувалися в готелі і рвонули до моря. Дружина зайняла шезлонги ближче до води, щоб дитина була в полі зору. Лежать вони удвох, на сонечку мліють … Через годину строгий знайомий голос вигукнув, «Володимире, Ви ж хворієте!»
Вова конкретно обм’як, цей голос він впізнав навіть у величезному натовпі. В голові відразу спливли наради, недовиконаний план … Він піднявся і побачив, як на сусідньому з дружиною шезлонгу у величезною капелюсі розташувалася його начальниця!
– Так Ви начебто теж вкрай нездорові …
Начальниця розреготалася, виявилося, в неформальній обстановці вона дуже навіть адекватна людина.
– Ну вважайте на сусідніх лікарняних ліжках відлежуємося! Якщо що, я Вас не бачила, Ви мене теж …
Так вони і бачилися на сніданках, обідах і вечерях. Палаюча путівка була в один конкретний готель … Повернувся він слабо засмаглим, бо совість…
Фото ілюстративне з вільних джерел
