fbpx

– Вона досі кохає тебе, – відповіла Катя, розглядаючи нареченого, зрідка поглядаючи на суперницю, немов хотіла дізнатися чи залишилося ще щось між ними. Лєнка звалилася невідомо звідки за місяць до весілля

Повернувшись до міста, Лєнка відразу ж зателефонувала Олегу. Незважаючи на те, що колись перша розірвала з ним стосунки, продовжувала любити його. Знала – завдала болю, але тоді вважала, що кохання – це і є біль і страждання. Тепер готова була зійтися знову, відродити з попелу згоріле дотла.

– Привіт, Олежику! Я повернулася.

– Здрастуй! Де пропадала? – веселим голосом відповів Олег.

– Та так. То там побувала, то сям. По телефону всього і не розкажеш. Як сам?

– Нормально. Через місяць одружуся.

– Правда? Вітаю!

– Дякуємо.

– Вона гарна?

– Дуже

– Може повечеряємо разом? Покажеш свою наречену.

– Добре.

Вони поспілкувалися ще деякий час, багато сміялися, згадували минуле, а після розпрощалися.

– Хто дзвонив? – запитала Катя, дивлячись як її хлопець заграє з кимось по телефону.

– Лєнка, подруга. Кличе нас в кафе ввечері.

– Твоя колишня? – Так, але тепер ми просто друзі.

– Якщо так, то підемо.

Вечір. Приїхали на таксі. Ленка вже сиділа за столиком з келихом вина. Побачивши закоханих, посміхнулася і помахала рукою. Пара сіла за стіл, навпроти. Зробили замовлення. Поки вечеряли, Катя уважно вивчала Олену, а та крадькома поглядала на суперницю. Тільки Олег нічого не помічав. Жартували, сміялися, а потім дівчата разом вийшли в дамську кімнату, залишивши кавалера наодинці з собою.

– Пощастило тобі з хлопцем, – сказала Олена, дивлячись в дзеркало на Катю.

– Так. А чому ви розійшлись?

– Дурепою була, але до сих пір люблю його.

Одкровення Каті не сподобалося. Вона відчула загрозу.

– Пізно. У нас через місяць весілля.

– Знаю, але все одно люблю. Повернулися за стіл вони кожна зі своїм настроєм. Лєна загадково посміхалася, а Катя чимось була засмучена.

– Що трапилося? – поцікавився Олег, подивившись на кохану, не звертаючи уваги на Лєнку.

– Вона досі кохає тебе, – відповіла Катя, розглядаючи нареченого, зрідка поглядаючи на суперницю, немов хотіла дізнатися чи залишилося ще щось між ними.

– Хм. Це нічого не змінює, адже я люблю тебе.

– А як же я? – запитала Олена, відчувши, що повинна втрутитися.

– З тобою ми просто друзі.

– Невже? А як же наше минуле? – Минуле – це те, чого не повернути.

– Так ми розлучаємося?

– Ми давно розлучилися. І тепер я з Катею. Я кохаю її.

– І ти заподієш мені біль і страждання?

– Ні. Це все заподіяла колись мені ти. Думаю, нам не варто часто бачитися.

Закінчивши діалог, Олег з Катею пішли, а коли повернулися додому дівчина запитала: – Ти все ще кохаєш її?

– Ні, – байдуже відповів він.

– Одружишся зі мною через помсту?

– Теж ні, – відповів Олег і обійняв кохану.

Через місяць закохані одружилися, а Лєнка знову поїхала в невідомому напрямку. Деякий час писала і дзвонила Олегу, сподіваючись, що все зміниться, а після перестала. Можливо, знайшла кого, а можливо стала розумнішою. Про це нам невідомо.

You cannot copy content of this page