Це було важким рішенням для дружини та свекрухи. Проте, подружжя вирішили спробувати життя в новому місті.
Любовна історія Ірини та Сашка розпочалася ще в університеті, і здавалося, що вони створені одне для одного. Але Марія Сергіївна, яка сама виховала сина та бажала для нього всього найкращого, не підпускала до нього жодну дівчину. Їй чомусь здавалося, що вони хочуть відібрати квартиру.
Марія Сергіївна не раз про це казала Сашку, проте той завжди відмахувався та не слухав матір.
Минув час, він одружився з Іриною та привів її додому. Проте, Марія Сергіївна була до неї суворою та вимогливою, адже звикла до дисципліни та порядку у всьому. Щодня вона знаходила нові приводи для критики: не так приготована вечеря, не так вимитий посуд, не так випрасувана сорочка Олександра. А Ірина все терпіла, намагалася не звертати увагу на зауваження свекрухи, але з кожним днем їй ставало все важче.
Одного дня, коли Олександр був у відрядженні, Марія Сергіївна вирішила відверто поговорити з Іриною. Вона запросила її на кухню, де заварила міцний чай.
— Ірино, — почала свекруха, сідаючи навпроти невістки, — я хочу, щоб ти зрозуміла одну річ. Мій син заслуговує на найкраще. І я не впевнена, що ти здатна дати йому це.
Ірина зібралася з духом і відповіла:
— Маріє Сергіївна, я дуже люблю Олександра і роблю все можливе, щоб бути для нього доброю дружиною. Мені важливо, щоб ми з Вами знайшли спільну мову.
Марія Сергіївна підняла брови, але нічого не сказала. Вона допила чай та вийшла з кухні, залишивши Ірину наодинці зі своїми думками.
Коли Олександр повернувся додому, він сказав, що його переводять в інше місто, щоб працювати над новим направленням компанії. Директор підіймає зарплату, щоб можна було орендувати квартиру, але жити там доведеться кілька років.
Це було важким рішенням для дружини та свекрухи. Проте, подружжя вирішили спробувати життя в новому місті. Саме там у них з’явились діти та Марія Сергіївна навідувалась до них додому. Часто залишалась на кілька днів, щоб допомогти з онуками.
Минуло десять років, як Ірина і Сашко живуть в іншому місті та виховують своїх дітей. Проте думки Марії Сергіївни щодо квартири не змінились. Тепер боїться, що онуки виселять її, як підростуть.
