Оксана не могла заснути, хоча було вже за північ. Погойдувала дитячі ліжечка в яких спали їхні малі дітки. А Дмитра все не було. Не спиться їй, Оксані, знаючи, що в чоловіка є коханка. Змарніла від сліз та ночей недоспаних та виходу не бачила. Боялася, що коли почне розмову першою, то залишить її чоловік. Серце болить щодень невеселими думками.
Рипнули двері, Дмитро тихо пробрався до коридору і зразу пішов до своєї кімнати, навіть не зазирнувши до них. А вранці, так само тихо зібрав речі і пішов, залишивши записку: «Прощай. Подаю на розлучення». Важко переживала Оксана, сильно сумувала за чоловіком. Родичі її підтримували, аж тітку викликали , щоб та пожила деякий час з племінницею. Тітка прибула під вечір, та й каже: –
Я купила тобі путівки на море. Поїдеш, розвієшся трохи, а дітей я догляну.– Мені сон приснився. Ти мусиш поїхати. Бо мені показало, що на четвертий день на морі, ти зустрінеш високого, красивого мужчину з блакитними очима, і це буде твій майбутній чоловік.
Оксана зранку була вся на нервах. Це вже четвертій день, коли вона тут, і сьогодні має зустріти свого суженого. Жінка розстелила рушничок, недалеко від води, розгорнула журнал, а сама розглядалася по бокам, тримаючи в полі зору усіх чоловіків, що були неподалік на пляжі.
Уже сонце стало заходити, а чоловіка, про якого говорила тітка, не було. Пляж порожнів, Оксана одягнулася і пішла берегом. По дорозі їй трапився невеличкий бар, в якому шуміла музика та веселилися багато людей. Вона несміливо зайшла і побачила у куточку одинокого чоловіка.
Оксана зрадівши підійшла до нього і навіть не привітавшись, запитала:
– То ви, будете, моїм майбутнім чоловіком?
Незнайомець спершу остовпів від почутих слів, а потім, опанувавши себе, сказав:
– Та, я, ніби й не проти. З моря вони приїхали вдвох. Чоловік виявився холостяком, доброю та порядною людиною. У них появилася на світ донечка, а її дітей Андрій прийняв, як рідних. І ось уже тридцять років живуть вони щасливо. Відійшла у засвіти уже тітка Оксани. Колись вона призналася була жінці, що вигадала цей сон сама і навіть не думала, що він і насправді збудеться.
