Коли батьки втручаються в життя дітей – це біда. Часто мати виправдовується тим, що хоче щастя своїй дочці й цим нав’язує їй свою волю, але чомусь така “воля” зазвичай вилазить боком у майбутньому.
Дивлюсь на своїх сусідів і шкода мені, що у дочки баби Насті зламана доля. А починалося все так красиво.
Тетянка завжди була привабливою, доброю й скромною дівчинкою. Вона завжди слухала свою маму, адже у баби Насті такий характер, що спробуй тільки не послухатись. Чує відразу вся вулиця, що Тетяна щось не зробила, або щось накоїла.
Коли дівчина підросла, до неї почали придивлятися хлопці. Двоє друзів, Микола та Іван щодня сиділи в них у дворі. Баба Настя так дружити дозволяла, адже чоловіка в неї не було, а хлопці мимохідь якусь роботу робили: то суху гілляку від дерева пилять, то сміття винесуть, а то дрова нарубають. І бабі Насті добре, що робота робиться, і донька під наглядом.
Так продовжувалося не дуже довго, адже одного з друзів, Миколу, покликали до армії. Від’їжджаючи, він попросив Івана пригледіти за Тетяною, щоб її ніхто не ображав, і той погодився. Іван ще довго ходив до Тетяни, але знав, що дружиною вона буде Миколі. Так продовжувалося десь пів року.
Все було б добре, якби не характер баби Насті. Вона все своє життя працювала бухгалтером, тому прораховувала не тільки гроші, а й кроки своєї єдиної доньки. Вона дійсно хотіла їй щастя, тому познайомила з Андрієм. Тетяна не звернула увагу на хлопця, але баба Настя наполягала, щоб дочка вийшла за нього заміж. Аргументом було те, що Андрій інтелігентний, вихований, багато знає, має гарну роботу і зможе її забезпечити.
Сама Тетяна не змогла здобути вищу освіту і баба Настя їй завжди казала, що потрібно вигідно вийти заміж. А з приводу Миколи вона радила не поспішати, казала, що ще невідомо яким він повернеться з армії та де буде працювати.
Тетяна суперечила матері недовго. Через місяць погодилася вийти заміж, і швидко зіграли весілля. Андрій її відразу забрав до себе у квартиру. Почали жити. Спочатку у молодих все було добре, але коли з’явився на світ Микола — стосунки почали псуватися.
Андрій змінив роботу і почав працювати у нічні зміни. Тетяна з дитиною часто залишалася сама. Помалу, але Андрій перестав ночувати вдома, а потім виявилося, що у нього є інша жінка.
Тетяна зраду не могла пробачити. Ще більше, вона не розуміла, як самотужки підіймати дитину. Але, що прикро, Тетяна ніколи не звинувачувала у цьому свою матір. Вона вважала, що її рішення завжди вірні та обговоренню не підлягають.
Добре, що з армії повернувся Микола. Він відразу поїхав до Тетяни й почав допомагати з маленьким Миколкою. Кожного дня він виносив його на прогулянку і давав змогу Тетяні трохи відпочити, або зробити хатні справи. Через тиждень Микола забрав Тетяну до себе.
Як там далі було, і хто подавав на розлучення, я не знаю. Але знаю одне, що Микола Тетяну дуже любить, прийняв її з дитиною і пробачив їй такий вчинок.
Вже п’ять років, як Микола з Тетяною живуть разом, а баба Настя вже й не проти. В душі, їй прикро, що так сталося в житті її дочки, але вона ж хотіла якнайкраще. Тому свою провину за це вона так і не визнала.
