– Що? Ти вийшла заміж, нічого мені не сказавши?! Я ж твоя найкраща подруга!
– Була, моя дорога, була. А тепер я заміжня. Вибач, нічого вдіяти з цим не можу. Адже бути заміжньою – це зовсім інше, зовсім не те, що бути незаміжньою. Розумієш?
– Так розумію я, розумію … Тільки невже п’ятнадцять років дружби коту під хвіст, і це тільки через те, що ти вийшла заміж?
– Ну, не знаю … Розумієш, новий статус зобов’язує, тепер мені не до всякої нісенітниці.
– Ти що, вважаєш нашу дружбу дурницями? – Ну нете щоб дурницями … Зрештою, ти теж можеш вийти заміж і будемо спілкуватися, як раніше. Коротше, виходь заміж, і ми будемо в рівних позиціях. Мій статус буде дорівнює твоєму статусу.
– Та я б і рада, тільки за кого? Немає нікого навкруги підходящого.
– А ти пошукай, в обидва подивися. Сама до них підходь і питай, хто готовий. Може, знайдеться хтось, хто готовий тебе взяти.
– Слухай, мені щось не подобається наш діалог. Це що виходить, щоб я і далі могла спілкуватися з тобою, я повинна вийти заміж за першого зустрічного?
– Ну а що такого-то? – Ні вже, не має сенсу! Заради тебе я не готова на такі жертви. Так що пропадай в своєму заміжжі поодинці.
– Чого?
– Так. Сиди там, в цьому страшному холодному колодязі, за непроникною холодною стіною, в цій вежі зі слонової кістки. А я тут вже якось без тебе.
– Ну не треба так заздрити. Може і тебе хтось візьме заміж.
– Заздрити? Не сміши мої незаміжні капці. До речі, мені зараз не до розмов з тобою. Мені треба підготуватися до вихідних, почистити пір’ячко.
– А що на вихідних?
– У ці вихідні ми з дівчатками йдемо на шопінг, потім в кіно, а потім ще й в кафе посидимо.
– А на що йдете в кіно?
– На “Короля Лева».
– Ні ні ні. Почекай. Ви що, на «Короля Лева» без мене підете?
– Так, без тебе, ти ж тепер у нас заміжня.
– І що, в кафешку потім зайдете? І сидіти там будете, кісточки всім перемивати?
– Саме так все і буде, тільки вже без тебе, моя дорога.
– Та-ак … Слухай, а може я відпрошуся у чоловіка і піду з вами? Ненадовго, звичайно.
– Ні-ні-ні, не став свій шлюб під загрозу через якихось подружок. Ти ж тепер окрема каста – ти заміжня. У тебе висока місія.
– Невже немає ніяких варіантів?
– Ну, є звичайно. Ти по-швиденькому розлучишся, сходиш з нами потусити, а потім знову повернешся в своє заміжя. Хоча тут є одна заковика …
– Яка?
– Тебе так швидко не розлучать. Так що все, щасливо залишатися, подруго!
– А як же я?
– А що ти, у тебе зараз небо в діамантах, ти осягаєш ази феї домівки. Ти, напевно, щосили свою домівку зберігаєш, а нам не до таких високих матерій.