Я вийшла заміж у свої вісімнадцять, звичайно я його кохала. Я вчилася в 11 класі, він тільки прийшов з армії, постійно брав в мене підручники та я йому завжди допомагала перед екзаменами. І так у нас все й закрутилося.
Після школи ми з ним вступили в один інститут. Ми постійно були разом, вчилися, кохали один одного та вже через рік одружилися. Після нашого весілля ми перейшли на заочку та знайшли роботу за своєю спеціальністю. Батьки мої постійно нам допомагали, навіть залишили нам квартиру. Після інституту ми задумалися про дітей. Джерело
Зараз мені вже 30, а чоловіку 34. Сину нашому тільки рік.
Поруч з нами живе свекруха. Вона не працює та має інвaлідність. З нею живе її дочка з онукою. Дівчинці майже три рочки. Коли я була вaгітна, Оля постійно залишала свою маленьку дочку на мене, а сама бігала по магазинам, з друзями та шукала чоловіка. Я постійно гралася з дівчинкою, вчила її, читала їй. По суті, була для неї як друга мама. Але зараз в мене вже свій малюк, і на двох мене точно не вистачить. А свекруха з Олею постійно намагаються здихнути онуку на мене.
Я постійно їм кажу, що я не маю часу, і мені просто складно все робити одній. А вони нахабно приводять дівчинку та йдуть кудись. Навіть не питають мене, чи можу я, чи мені це зручно зараз..
Минулого місяця приводить знову до мене свекруха онуку та каже: “Ось, я на дачу зібралась, не буду ж я дитя з собою по болоту та дощу вести. А Оля поїхала відпочити на море.”
Читайте також: Потрапила свекруха до лікaрні «з сеpцем», а повернулася з новонародженою Ганнусею
Але цього разу я відмовила їй вже категорично. Моя свекруха залишила дівчинку в кімнаті та просто пішла… Звичайно, я взяла таксі та привезла на вокзал онуку бабусі.
А вже ввечері була істерика. Мовила, як же я могла так зробити? А як вона могла просто залишити свою рідну онуку та піти по своїм справам?
Поясняю, що за дівчинкою має доглядати мати, або бабуся, я ж їй ніхто.
