Я Альоша. У мене сім’я крута.Мама, правда, поїхала. Спочатку вона лікувалася, довго лежала в ліжку, мене обіймала. А потім бабуся сказала, що мама поїхала в санаторій, дуже далеко

Якщо розчепірити всі пальці на долоні і показати, ось стільки років мені скоро і буде. Я Альоша. У мене сім’я крута, як Бамблби. Це трансформер такий, нездари! Мама, правда, поїхала. Спочатку вона лікувалася, довго лежала в ліжку, мене обіймала. А потім бабуся сказала, що мама поїхала в санаторій, дуже далеко. От би вона мені привезла Оптимуса Прайм! Джерело.

Після того як мама поїхала, тато теж засумував. Почав сильно втомлюватися на роботі, так сильно, що коли приходив додому, дивився на мене і плакав. Хто-небудь знає головного на роботі? Скажіть йому, щоб тата не навантажували.

Неправильно, коли дорослий дядько плаче. Ще він говорив, що більше не може, знову йшов, а повертався зовсім втомлений, пахло від нього огидно. Напевно, він у мене спортсмен, бігав, а потім з калюжі пив. Круто ж я про калюжу придумав?

Одного разу я вже майже спав, але чув, як бабуся кричала на тата, що час вже забути, відпустити, що є я. А він ревів, майже як Анька з другого поверху, вона у дворі у нас головна плакса.

У тому, що тато плаче, точно винна робота. Значить, він працьовитий. І веселий був, до того як мама поїхала. Ми з ним зібрали майже повну колекцію трансформерів, чий ще тато так може?
Потім бабуся повела мене в садок. Я всю дорогу казав, що мені і вдома добре. Але бабуля вперта, хоч і добра.

У садку мені не сподобалося. По-перше, Альош там багато, а повинен бути один, це я. По-друге, дівчата. Я не проти дівчат, але вони дурепи. Ниють, витворяють, банти на голові носять. Ось ви носите? І я ні. Але гірше всіх в садку Валентина Семенівна, вихователька. Чому вона бабусі подобається, не зрозумію, напевно, вперті одне одного люблять. Ми з татом називаємо її Тітка Бос.

У садку я найбільше дружу з Платоном, нам разом весело, а Валентина Семенівна заздрить. Одного разу сказала, що якщо не замовкнемо, вона нам язики проколе дироколом. Дирокол завжди стоїть у неї на столі. Дірка в язиці – це круто, я по телеку бачив. Але, напевно, боляче, тому доводиться слухати Тітку Боса.

На сончас у мене є ліжко. Вдома своє і тут своє, прикиньте? Ми з Платоном спимо поруч. Але взагалі не спимо, а розмовляємо про Оптимуса. Валентина Семенівна лається, що треба мовчати в ганчірочку. Не знаю, в яку, може, є спеціальна ганчірочка для мовчання, але ми не знайшли. Невезуха.

Я ось про що думаю. Тітка Бос каже, що ми не розуміємо свого щастя і будь у неї така можливість, вона спала б з качками. У чому прикол? Це незручно і качки щіпають, я точно знаю, був же в селі.

На полуденок в садку дають компот з ватрушкою. Ох, як же це смачно.
Зараз ще розповім, як мене забули в саду, класна історія. Був вечір. Всіх вже забрали батьки, ми з Платоном одні залишилися. Валентина Семенівна набирала татові на стільниковий, а він відключений.

Подзвонила бабусі, та сказала, що хтось в’їхав на машині в стовп. Я не зрозумів, в чому там справа, але Тітка Бос заплакала, а поки вона розводила вогкість, за Платоном прийшла мама. Вихователька попросила її взяти мене на ніч. Прикиньте, як круто? До друга з ночівлею!

Ми сіли в машину до них. Мама Платона працює в таксі, круто як. Вона швидко водить, як Шумахер, і лається за кермом поганими словами. Тато Платона теж поїхав далеко, Платон думає, що в Японію, шукати секрет японського виробництва.

Квартира виявилася тісною, але було все одно весело. Ми втрьох грали в піжмурки і пили газовану воду з бульбашками, вдома такої немає. Мама класна у Платона, помила мені голову і підстригли нігті, каже, якщо на ногах нігті, то на руках рукті. Ось прикол! Був дуже крутий день! Потім вона нас поклала і прочитала казку про Русалоньку. Як мама.

Вранці мене забрав тато. Сказав, що втратив машину. Не розумію, як можна втратити таку величезну штуку, це ж не іграшка. Ще у тата на обличчі були стpашні порізи і синці. Так парився віником в лазні, що подряпав обличчя. Дуpний тато буває, мені його іноді шкода.

Увечері до нас в гості прийшов татів кращий друг Сєрьога. Найголовніше, що у Сєрьоги є Чарлі! Справжня собака. Ікла величезні, як у вовка, але він мене ніколи не кусає, тільки руки лиже. Поки ми з Чарлі грали, дорослі посварилися. Сєрьога кричав: «Ти зовсім офігів, на кого Леху залишиш? Так не можна, живи, заради нього і нас живи».

Тато у відповідь кричав, що втішати не треба. Вони побилися в кінці, то чи тато перший Сєрьогу вдарив, чи то навпаки, в загальному, боролися на кухні і сопіли, а ми з Чарлі розтягували. Чарлі молодець, вкусив за попи обох, щоб нікому не було образливо. Потім ми втомилися, лежали на підлозі всі разом. Я сказав:

– Ви навіщо б’єтеся? Погана звичка, мамі не сподобається.

– Її немає, – відповів тато.

– Чого немає? – не зрозумів я.

– Рано! – сказав Сєрьога татові, а мені пояснив, що немає машини.

Тато точно дурний, знайшов через що засмучуватися. Довелося його втішати.

Читайте також: Ні благання, ні вмовляння не переконали її. Вона твердо вирішила: дитина їй не потрібна. А через роки миле дівча впізнало в жебрачці маму

– Ти тільки не реви, це всього лише машина. Нову купимо. Ти у мене розумний, придумаєш що-небудь, і Сєрьога допоможе. Пам’ятаєш, я втратив великого Скубі-Ду? Ну так, спочатку важко, плакав кожен день. Потім так вирішив: я є, а його немає. Мені тут добре, а Скубі-Ду в іншому місці добре. Нічого сумувати.

Тато міцно обняв мене. Вони з Сєрьогою мовчали і плакали, точно вам кажу, я бачив сльози. Чарлі скиглив. Двоє дорослих, і рознюнялися через машину. Потім всі з підлоги встали, тато пообіцяв Сєрьозі постаратися і взяти себе в руки. Чарлі в ту ніч спав зі мною, який же він крутий і теплий!

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram