fbpx
Життя

– Я чула що до нас має прийти молоденький вчитель, ото вже буде не буде йому спокою з нашими дівчатами. Дальше історія розвивалась стрімко і неочікувано

Я вчилась на третьому курсі інституту, ми з подружкою зібрались в нічний клуб, щоб хоч трохи відпочити і перевести подих, після напруженої зимової сесії.

Під час зборів ми обговорювали всі цікаві події які стались, за останні декілька тижнів.

Нашого старого викладача з Історії звільнили, він вже не міг по сходах на 2 поверх вийти.

– Ну так, освіта в нашому інституті є престижною, але що коїться всередині цього всього ніхто не каже.

З Сашою ми подружились ще на 1 курсі, як разом сіли за парту, від тоді і стали найкращими подружками.

– Я чула що до нас має прийти молоденький вчитель, ото вже буде не буде йому спокою з нашими дівчатами.

Ми щиро посміялись з цього і вийшли з мого дому.

Я працювала після навчання, тому могла жити не в гуртожитку.

В клубі людей було досить мало, музика гримала з колонок.

Хтось вже був ледь-ледь теплий, а тільки десята вечора.

Ми взяли по коктейлю, щоб трохи розслабитись, і ще один.

Через деякий час ми вже пили щось міцніше, рідина обігрівала все всередині, музика ставала дедалі голоснішою.

Почався повільний танець, чоловік з натовпу запросив на нього.

Він спостерігав за нами весь вечір, я давно його помітила. Зранку я проснулась в його ліжку, не дуже пам’ятаючи як там опинилась.

Він приніс мені води з лимоном, голова розколювалась після вчорашньої пригоди.

Перший раз в житті я не вдома, ми навіть толком і не познайомились.

Я повернулась до себе ближче обіду, і одразу зателефонувала Саші.

– Ти чому мене не зупинила- сварилась я на неї.

– Я намагалась, але ти не слухала. І як все пройшло? Я розповіла їй все, що пам’ятала.

Читайте також: Орися працювала далеко від дому, та її раптове повернення додому, виявилось для чоловіка повною несподіванкою – вдома речі коханки, а рідна дочка виселена до бабусі в село

– Ну ти подружко і даєш. Ви хоч обмінялись телефонами?

-Він так спішив, що не встигли, але домовлялися у неділю погуляти.

Та наша зустріч відбулась швидше ніж можна було уявити.

Наступного дня на заняттях, нам представили нового викладача.

Погляд застиг на ньому, бо це був він. Мій незнайомець.

Він одразу мене впізнав, але виду не подав. Оце так я вляпалась, і що тепер робити?

Автор: Настя

Історія написана спеціально для osoblyva.сom

You cannot copy content of this page