Я – дуже злопам’ятна, і не могла упустити таку можливість помститися сестрі чоловіка. Весілля не відбулося: я вкрала у Тані паспорт. Тільки з турботи про жінку, яку може обдурити неблагонадійний наречений

У чоловіка є сестра, Таня. Досить неприємна жінка 35 років. Своєї сім’ї у неї немає, і вона постійно лізла до нас: починаючи від вибору шпалер і побутової техніки, закінчуючи наполегливими рекомендаціями по підбору дитячих підгузків. Працює вона доба через три, тому стирчала у нас вдома постійно.

У нас з чоловіком однокімнатна квартира, і два роки тому ми дозріли для розширення. Пригледіли хорошу двокімнатну квартиру, знайшли покупців на нашу і гроші на доплату.

Договір про продаж нашої квартири був підписаний. Отриманий від покупців аванс, ми відразу передали продавцям двокімнатної квартири. На думку Тані, самі зібрати речі ми не в змозі, тому вона приперлася нам на допомогу.

Допомогла вона неоціненно: стягнула документи та договори. Її не хвилювала неустойка, що виникли проблеми з відновлення документів, нервування через цю ситуацію.

– Ти мені ще спасибі скажеш! – мовить Таня моєму чоловікові. – Ти що не тямиш? Їй тільки квартира і потрібна! Вона тебе обдурить, я впевнена.

Чисто теоретично, я б могла відняти у чоловіка і однокімнатну квартиру – просто виставити його з дому. Він, як благородна людина, не залишив би нас з донькою на вулиці, і не став би ділити квартиру. І нічого, що я теж працювала і вносила свій внесок в покупку житла? А частину грошей на однушку додали мої батьки.

Ця Таніна витівка стала останньою краплею, крапкою в наших і без того напружених стосунках. Терпіти цю жінку, яка приносить стільки проблем, в своєму будинку я не мала наміру.

Я заборонила чоловікові бачити Тетяну в нашому будинку під загрозою розлучення. Виставила їй рахунок на розмір неустойки, втраченого авансу і витрат на відновлення документів.

– Я нічого нікому не винна! – піднявши голову процідила Таня крізь зуби. – Я це зробила на благо брата, нехай він і платить.

Чоловік заплатив, вибору у нього не було. Таня приходила тільки тоді, коли мене не було вдома. Якщо я поверталася, а вона була там, я її виганяла.

Місто у нас не дуже велике, тому через півтора року після вищеописаних подій, ми дізналися ось що:

Знайомий знайомих купив квартиру, ту саму, яку хотіли купувати ми. І з’явився спадкоємець, який зараз судиться з покупцями.

Таня, дізнавшись про це, загордилися і зажадала від нас з чоловіком подяку:

– Якби не я, ви б стали бездомними! Спасибі скажіть, що так все вийшло. Ви мені ще й винні залишилися!

Чоловік з нею погодився, він вважав, що «сама доля руками сестри не дала нам зробити помилку».

А я вважаю, що ніхто не застрахований від таких ситуацій і планувала захистити покупку нерухомості за допомогою додаткового страхування. Ми з чоловіком не втратили б нічого. А завдяки Таніній витівці, ми втратили гроші і нерви. За що її дякувати, мені зовсім не зрозуміло.

Випадок помститися видався, коли Таня зібралася заміж. Наречений – весь в тюремних татуюваннях і з чималим досвідом проживання в місцях не таких віддалених. Як йому вдалося закрутити Тані голову, історія замовчує. Але заміж вона пострибала через кілька місяців знайомства.

Заяву в ЗАГС було подано, Таня активно готувалася до весілля. На честь майбутньої радісної події, вона милостиво пробачила мені всі мої колишні гріхи і обдарувала мене честю стати подружкою нареченої.

Я – дуже злопам’ятна, і не могла упустити таку можливість помститися сестрі чоловіка. Весілля не відбулося: я вкрала у Тані паспорт. Тільки з турботи про жінку, яку може обдурити неблагонадійний наречений. А вона на мене роздратувався:

– Хто дав тобі право вирішувати мою долю?

– Ти ж мою вирішуєш, чим я гірша? Ну що, приємно, коли всюди лізуть і в усе втручаються? Відчула себе на моєму місці? Сподобалося? – не залишилася я в боргу.

Таня повідомила моєму чоловікові, що мене бачити вона більше не хоче. Поки Таня відновлювала паспорт, її наречений знову поїхав по етапу. Виходити заміж там, у нареченого, Таня відмовилася.

В наше життя вона більше не сунеться.