Марта дуже пишалася своєю молодшою сестричкою. Коли Вероніка здобула диплом про вищу освіту і вступала в самостійне життя, Марта з чоловіком Миколою вже мріяли про дітей.
Ось тільки Бог не посилав їх дитя. Дівчина дуже переживала, та почала стрімко набирала вагу, але вся рідня підтримувала її та сестра насамперед.
” Це все заради дитини! Ось народиться мені племінника чи племінницю, і ти швидко скинеш зайві кілограми, – казала Вероніка.
Мрія подружжя збулася. На радість Марті донька з’явилася напередодні Восьмого березня. Це був найкращий подарунок для всіх жінок у сім’ї.
Богданка народилася здоровенькою. Щастя Марти затьмарювало лише одне – зайва вага, яку вона набрала.
Чого тільки вона не перепробувала. І дієти, і в спортзал ходила, і навіть відмовляла собі в улюблених еклерах, які раніше уплітала десятками. Ніщо не допомагало їй скинути зайве і повернутися до колишньої ваги.
Спеціалісти переконували її, що незабаром все налагодиться.
” Ти мені такою навіть більше подобаєшся, – заспокоював Марту чоловік Микола. – Все ходила, як дівчинка, а тепер по-справжньому на жінку схожа.”
” Ти так кажеш, щоб я не переживала, ” – відповіла Марта. – А сам на худеньких зазиратимеш.
” Не розумна ти! Я ж тебе одну люблю і дочку нашу, яку ти подарувала мені ” – відповів чоловік.
Підтримка Миколи була безцінною. Ніколи не дорікав дружині за любов до солодкого, яка нікуди не поділася, як би Марта не намагалася, і згодом дівчина змирилася зі своїм становищем, що змінилося.
І тільки коли приїжджала сестра, згадувала, що раніше, і вона була такою ж стрункою, легкою, як Вероніка.
За кілька тижнів, прогулюючись з донькою, Марта вирішила зайти до матері в гості. Купивши тістечок до чаю, вона залишила колиску на сходовій клітці і з донькою на руках подзвонила у двері.
” Марино? А чому ти не попередила, що прийдеш?” – здивувалася візиту дочки мати.
” Просто ми з Богданкою гуляли і повз проходили. От і вирішили заглянути,” – сказала Марта.
” Вероніка з Олегом нарешті одружуються, – очі матері майбутньої нареченої світилися від щастя. Заяву подали, весілля на сьоме червня призначено.” – сказала мати, коли вони з Мартою пили чай.
” Я так за неї рада – усміхнулася Марта. Напевно, зараз вона тільки й думає про підготовку! Вибирає сукню, замовляє ресторан, ведучих, запрошення підписує… Це так чудово.”
Погляд Марти раптом упав на холодильник, де до дверей магнітиком була притиснута маленька рожева листівка. Вона потяглася за нею і, відкріпивши, побачила, що це запрошення на весілля сестри для матері.
Валентина Орестівна зненацька зніяковіла, опустивши очі.
” Вероніка тобі вже запрошення надіслала? А мені чомусь, ні ” – в очах сестри застигло питання.
Мати швидко перевела тему, сказавши, що, можливо, Вероніка не всім ще встигла розіслати запрошення на весілля, бо клопоту багато, та й до весілля ще цілих два місяці.
” Гаразд, подзвоню їй сама і взагалі, мені можна запрошення не надсилати. Я ж рідна сестра. Ми з Миколою і так обов’язково прийдемо на таку важливу подію” – сказала Марта.
Валентина Орестівна виглядала розгубленою. Пройшовши до кімнати, Марта помітила стіл і розставлений посуд на ньому, на кухні вже чекали салати в гарних салатниках, а пиріг у духовці випромінював незвичайний аромат.
” Ти когось чекаєш?” – запитала Марта.
” Вероніка з Олегом ось-ось мають приїхати, – зітхнувши і відвівши погляд, відповіла мати. І батьки Олега з ними”
” Оце справи! А чому мене не попередили? Ми б з Миколою обов’язково прийшли побачитися і з майбутнім зятем познайомитись” – здивувалася жінка.
” Та куди тобі з маленькою донькою по гостях ходити,” – відмахнулась Валентина Орестівна. – Раптом ще розплачеться Богданка, побачивши незнайомих людей”.
” Доню, ти б ішла додому! Я потім тобі все поясню,” – сказала мати.
” Мамо, ти серйозно?” – Марта не вірила в те, що мати говорить.
Марта витріщила на неї очі, не розуміючи, що відбувається. Сестра з нареченим ось-ось приїдуть, а мати виставляє її за двері.
Валентина Орестівна нетерпляче поглядала на годинник, протираючи столові прилади кухонним рушником, мовчала.
” Нікуди я не піду” – твердо заявила Марта, склавши руки. Ану, розповідай мені, що відбувається! Чому ти мене випроваджуєш? Хіба я не повинна дізнатися, як і де проходитиме весілля сестри, що вони планують і які у них плани?”
” Я хотіла потім тобі все сказати, але раз так вийшло – пом’явшись трохи, сказала жінка. Загалом Вероніка не хоче, щоб ти була на її весіллі. І з нареченим та його батьками знайомити теж не хоче”.
Марта застигла від такої новини.
” Розумієш, Вероніка дуже переживає. Вона ж у нас струнка, як тростинка, а ти он, скільки зайвих кілограмів набрала. Ось Вероніка і переживає, що наречений та його батьки подумають, що вона після появи їхньої дитини теж такою буде. Тому й не хоче тебе знайомити з ними”.
Вражена такими словами до глибини душі, Марта одягнула доньку та вийшла з дому.
Штовхаючи перед собою колиску, вона ледве стримувалась, щоб не розплакатися, і тільки вдома дала волю сльозам.
Навіть у найгіршому сні, вона не могла уявити, що рідна сестра буде соромитися і цуратися її через зайві кілограми. Хіба це привід, щоб так її зневажити?
Галина Марко
