– Знаєш, яку коханку хотів би? – запитав один із пасажирів маршрутки (симпатичний хлопчина років двадцяти) в іншого. Ні, я не підслуховувала, хоча, зізнаюся, з цього місця таки нагострила вуха – цікаво ж! – Я хотів би років на десять старшу, і бажано заміжню!
І юний Апoллон узявся озвучувати аргументи на користь… А я почала тихенько злитися. Бо це скидалося на якусь епiдемію, що охопила реальний та віртуальний простір. Джерело.
У соцмережах мусиш відстpiлюватися від непристойних пропозицій молодших претендентів у коханці. Чоловіки доводять один одному переваги саме таких стосунків. На вулиці набридло відбиватися від юнаків, охочих позaгрaвати.
Ні, я їх розумію! Справді, хто ж іще розкриє жадібному до знань молодому поколінню секрети науки кохання, як не старші подруги? Вони усе вміють, усе знають, зовні від двадцятилітніх не дуже й відрізняються (дяка косметиці, спортзалу та підібраному зі смаком одягу). До того ж набагато жагучіші, пpистpaсніші, та й зaлeтіти вже не бояться.
А ідеальний варіант коханки – заміжня – то це просто подарунок долі! Невибаглива, кажуть, здорова, вигулювати та у кав’ярні водити не треба – лише втіха. Кращим варіантом може бути тільки заміжня та багата. Отак усе просто?
Ага, якби не так складно. Погоджуся: багато хто мріяв би про такі стосунки. У них, мабуть, і плюси є. І щастя-здоров’я тим, хто шукав і нарешті знайшов ці плюси. Успіхів їм.
Одне тільки цікавить мене: навіщо, скажімо, 30-40-річній жінці такий мачо? Адже у неї відмінний життєвий та емоційний досвід. Та й не кожній хочеться когось вчити, іноді цікавіший той, хто знає і вміє. Як там співає Лама? «Я не мама тобі, не мама»…
Для самоствердження та впевненості в тому, що «ще гарно виглядаю», особисто мені достатньо дзеркала. І не конче знаходити когось, хто своєю присутністю створить більше проблем, аніж дасть утiхи.
Ну і, нарешті, ще кілька днів тому я була впевнена, що, мріючи про старших коханок, 20-літні мужчини просто бажають мати не таку проблемну версію своєї юної подружки…
Але недавно один знайомий студент виважено сказав так: «Знаєш, Наталко, у спілкуванні зі старшими за себе дівчатами я ладний забути про ceкс, відкинути його до пори. Все простіше: мої ровесниці здаються мені пустоголовими ляльками, які мріють тільки про принців та шопінг, а дорослішим я вже цікавий як людина. Як і вони мені». Не все так однозначно, як здавалося! До речі, з’ясувалося, що багато жінок теж шукають набагато молодших партнерів, збираючись написати на чистому аркуші те, що треба саме їм. Отак-то.
Зрозуміло, кожен сам для себе вирішує. І «ні, у нас надто велика різниця у віці» – це аргумент. Або не аргумент. Якщо це взаємне кохання – то жодних запитань. А якщо хтось когось розглядає як тренажер – це неправильно. Ну так уже склалося, що я противник домінування в iнтuмній сфері споживацьких інтересів.
