7 років тому моя краща подруга запросила мене на свій день народження і, чесно кажучи, я хотіла її просто привітати особисто, без вечірки, гостей, шуму і так далі, але вона наполягала прийти на «офіційне» святкування, яке проходило у неї вдома.
В кінці робочого дня, я, зібравши останні сили в кулак, змусила себе зібратися, швиденько переодягнутися, сяк-так нафарбуватися і вийшла з дому. Хвилювалася cтрaшно!
Справа в тому, що моя подруга зустрічалася вже кілька років з індусом, і на цьому святі планувалося присутність його друзів, саме це мене і бентежило. Чи не через те, що я їх боялася або між нами стояв мовний бар’єр (вони добре розмовляли російською), я просто не знала, як себе вести. Якби я тоді знала, що цей день переверне все моє життя.
Все виявилося не так cтрaшно, як я нафантазувала собі. І коли прийшов час чаювання, моя подруга зі своїм хлопцем спустилися на перший поверх, щоб приготувати чай. Я залишилася віч-на-віч з цілою командою індусів, яких я навіть не могла розрізнити, тоді мені здавалося, що всі вони на одне обличчя, а про те, щоб запам’ятати їх імена не могло бути й мови! Найбільше мене бентежив один хлопець, він так пильно на мене дивився, що я не знала, куди себе подіти.
Він, на відміну, від всіх інших був такий здоровенний, і перше, що мені в ньому сподобалося – це його почуття гумору, він весь вечір жартував, причому так тонко і грамотно, що сміялися всі гості.
Я знайшла привід спуститися вниз, а коли моя подруга благополучно випровадила мене назад до гостей я повернулася і раптом задзвонив мій телефон, який, до речі, я залишила на столі. Дивлюся номер якийсь незнайомий.
Виявляється, поки мене не було Сурендер (а це був саме він, який весь вечір «свердлив» мене поглядом) взяв мій мобільник набрав свій номер, щоб дізнатися мій. Загалом, посміялися і розійшлися, але коли я приїхала додому у мене виникло бажання просто подякувати їм усім за такий теплий прийом і так як номер телефону у мене був тільки Сурендера, я написала йому скромну смс-ку з вдячністю і побажаннями. А він передзвонив!
Так почалися наші стосунки, ми кожен день телефонували один одному і три місяці спілкувалися тільки в телефонному режимі, а потім я набралася сміливості і погодилася піти з ним на побачення, ми зустрічалися більше, ніж рік, але про те, що я в нього шалено і практично безнадійно закохана я дізналася, коли ми розлучилися.
Чому розлучилися? Через дурницю, я настільки боялася закохатися (до цього були 5 років “хвoрих” стосунків) і всіляко намагалася цього уникнути, до того ж він був іноземець і в тому віці, я чомусь думала, що він поїде в Індію, а я залишуся тут і якщо закохаюся буду cтрaждaти. Так і вийшло!
Читайте також: “Терміново приїжджай додому, потрібно поговорити”: Їхала і знала, це кінець, чоловік розлучення буде вимагати. Але сталось просто диво
Він поїхав, я сама зіпсувала ці стосунки, але кохала його так сильно, що зберігала ці почуття цілі 6 років. Але я йому вдячна за це, він навчив мене любити, я 7 років (включно із зустрічами) була щаслива і вже не важливо, що ми не разом, головне, що така любов дається не всім. Мені вдалося дізнатися, що він вже давно одружився і у нього вже є дитина і більше всього на світі я хочу, щоб він був щасливий!
Я бережу спогади про наші зустрічі, пам’ятаю його погляд, усмішку, жарти – це ніхто не зможе у мене забрати, це було і це моє! І моїм воно залишиться назавжди. Я від щирого серця бажаю, щоб кожна жінка зазнала таке відчуття, але щоб фінал казки був іншим: жили вони довго і щасливо.
