Не знаю, напевне, я не одна така. Ніяк не можу зжитися з свекрухою.
Одружилися з чоловіком недавно, рік живемо зі свекрухою. У неї проблеми зі здоров’ям, не може ходити.
Я весь вільний час доглядаю за нею, гуляю.
А вона постійно хоче до чогось причепитись, все їй не так, а потім на рівному місці ображається і жаліється чоловіку.
А той звісно жаліє її і все слухає. У мене складається враження, що вона цим користається.
Одного разу через звичні намовляння чоловіка ми посварились, він накричав на мене, до того ніколи не підвищував голос. А свекруха сиділа така щаслива, що ми сваримось.
І це не перший раз коли ми з чоловіком не сваримось то вона сидить надута, невдоволена.
Як тільки ми споримо так вона оживає, щаслива і підтримує чоловіка. Я дуже здивована я скільки роблю для неї, а вона так поступає.
Мала б навпаки дати пораду, ми молода сім’я. Мені це все дуже образливо.
Я образилась і пішла, поїхала до своїх батьків. Чоловік звісно приїхав за мною просив вибачення. Забрав мене додому.
І тут свекруха така добра, намагається потурбуватись про мене. Як тільки чоловік іде на роботу вона стає злою невдоволеною жінкою.
Не знаю, що мені робити? Вирішила займатися особистим життям, не приділяти стільки часу свекрусі.
З чоловіком постійно говорю на цю тему, розумію і його як вибрати між двома коханими жінками.
Чи зможу я так довго жити?
Дайте пораду, що мені робити?
Автор: Оксана
