Я орендую квартиру, до якої таємно воджу пухкеньких старших жiнок для утiх. Бо тiльки з такими менi по-справжньому добре, а дружина у мене худа

З Оксаною ми разом уже шiсть рокiв. Менi заздрять iншi чоловiки – двiйко дiтей, струнка довгонога дружина, прекрасна кар’єра. Здавалося б, чого ще хотiти вiд життя?

Але я не можу сповна тiшитися сiмейним щастям, бо худенька та тендiтна дружина – не те, що менi потрiбно в лiжку.

“Петрику, а яких булочок ти хочеш сьогоднi?” – чи не щодня запитувала мене бабуся Ганна, з якою я жив до сiмнадцяти рокiв. Джерело

Батько нас покинув, коли менi було три рочки. Поїхав до своїх батькiв у Москву й не повернувся. З мамою та бабусею ми жили в однокiмнатнiй квартирцi. Наше помешкання було таке маленьке, що, крiм лiжка та ще однiєї тумбочки, у кiмнатi нiчого не помiщалося. Тож вiд народження й до восьми рокiв я спав iз бабусею. Мама стелила собi на кухнi. Вона важко працювала – мила посуд у ресторанi, тому приходила додому дуже пiзно.

Тодi, коли ми з бабусею вже спали. Ганнуська, так я називав її, дуже мене любила й робила все, що я хотiв. Здавалося, що вона живе заради мене, адже навiть коли в неї набрякали ноги вiд надмiрної ваги, не лягала вiдпочивати, а сiдала за стiл i лiпила для мене варенички iз солодким сиром – мою улюблену страву.

Щовечора перед сном Ганнуська читала менi казочку, а потiм нiжно цiлувала в щiчку. Накривши теплою ковдрою, вона обiймала мене, i так ми спали до ранку. Коли в мене болiв живiт вiд свiжої здоби, вона гладила мiй животик, а потiм спинку. Це мене заспокоювало. Вона для мене була всiм! Прекрасне почуття гумору, терпiння та мудрiсть – це все мала моя бабуся. I це те, чого менi нинi бракує в моїй молодiй дружинi.

Оксанка в мене красунечка, але вона зовсiм iнша. Куховарити не любить, не розумiє моїх жартiв, та й смiється дуже тихо. А я люблю жiнок, якi солодко й голосно смiються. Це мене заводить. Чого одружився? Бо на однiй iз вечiрок усi мої друзi звернули на неї увагу,
запрошували на танець, пригощали коктейлем. По щиростi, нi чорна сукня з вiдкритою спиною, нi червонi пухкi губи Оксани не збyджyвали мене.

А вона вибрала саме мене. Пiдiйшла й потягнула до танцю. Згодом почали зустрiчатись. А хлопцi, коли дiзнались, яку я рибку спiймав, стали мене ще бiльше поважати. А потiм Оксанка зaвaгiтнiла. Тодi я запропонував їй руку та серце.

Коли Андрiйковi не було й року, дружина прийшла вiд лiкаря та показала тест. Сказала, помилялася, що коли жiнка годує гpyдьми, то не може зaвaгiтнiти. Тепер молодший Остапчик ходить у садок, а Андрiйко збирається до школи. Живемо мирно, дружно. У наших
дiтей є те, чого не було в мене, — у кожного своя кiмната. Але я у свої шiсть навiть не хотiв мати окреме лiжко, бо менi було дуже комфортно спати з Ганнуською.

Я спав iз бабусею до восьми рокiв. I десь у той перiод уперше вiдчув, що таке еpeкцiя. А потiм це повторювалося ще i ще. А Ганнуська була поряд. Може, у тому й весь секрет моїх теперiшнiх ceксyaльних уподобань? Лише через рiк мама з бабусею вирiшили, що менi треба спати окремо, бабуся поступилась i пiшла на кухню. А мама стелила собi на пiдлозi.

Тодi я мiсяць не мiг заснути сам. Коли була вдома мама, вона мене пригортала, але це менi не пiдходило. Я просив бабусю, аби та обiймала мене, бо вiд неї так пахло булочками та ванiлiном. По закiнченнi школи я вступив на економiчний факультет. Поїхав до столицi. А коли приїжджав додому, то Ганнуська зустрiчала мене улюбленими смаколиками, й, обiймаючись i спiлкуючись, ми разом засинали.

Коли бабуся розпитувала мене про кохання, я завжди жартував, що її зраджувати не буду. Їй дуже подобався мiй жарт, i вона заливалася смiхом. Таким, який я шукав у кожної жiнки, з якою зустрiчався.

До речi, першою моєю жiнкою була старшокурсниця Iрина. Це був перший ceкс для нас обох. Хоча Iра вже закiнчувала унiверситет. Уперше я побачив її на дискотецi, i зi спини вона менi нагадала Ганнуську. Я без вагань побiг знайомитися. Через кiлька днiв вона запросила мене до себе в гуртожиток.

Я допомiг Iрi нести сумку – мама передала їй смаколикiв. Булочки з вишнями та вареники iз солодким сиром. А потiм я її поцiлував, став упевнено роздягати.
У лiжку вона була прекрасною, адже пiсля ceксу так само обiймала мене, як Ганнуська колись.

Мене все влаштовувало, доки нас обох не побачили мої друзi. Вони стали пiдколювати, мовляв, з Iрою я сплю лише тому, що вона менi пише всi контрольнi. Iра не ображалася, що не беру її iз собою на дискотеки чи в кiно. Здавалося, вона все розумiла й не висувала претензiй. I скiльки разiв на дискотеках я намагався за компанiю з хлопцями завести якийсь роман, у мене нiчого не виходило. Мозок реагував на довгоногих блондинок, а от рeaкцiї в штaнaх не було.

Мене знову й знову тягнуло до Iрини. З нею все ставало на свої мiсця. Пiсля того як Iра закiнчила унiверситет i поїхала до себе додому на Волинь, ми з нею не бачилися. Натомiсть я познайомився з iще однiєю пишногpyдою брюнеткою.

Таких романiв у мене було багато, от тiльки я не афiшував їх – друзi б не зрозумiли. Завжди вдавав, що захоплююся дiвчатами модельної зовнiшностi. Саме через це й одружився. Упевнений, що зробив правильно, i раз на мiсяць можу себе змусити до ceксу з матiр’ю моїх дiтей. Ну, а коли зовсiм не виходить, листуюся з коханками. У мене їх було багато: Лiда, Галя, Катя, Юля.

Вони дуже добре знають, як пiднести не лише мiй настрiй. Гарнi жарти, нiжнiсть, легкiсть у спiлкуваннi – це те, що мене зaвoдить з пiв-оберта. А ще пухкеньке обличчя та щира усмiшка. Дружинi вистачає нашого iнтuму.

Оксана багато працює, вона вся в кар’єрi. I мене це влаштовує. Бо я, маючи свою фiрму, можу нарештi вiддаватися ceксyaльним yтiхам. Зрештою, Оксана мене не ревнує. Каже, що красивiшої за неї я не знайду. Так, це правда. Але перед пухкiшою та милiшою я не можу встояти. Навiть квартиру собi винайняв – недалеко вiд офiсу.

Читайте також: Вона поверталася додому, коли побачила брудного, скорченого хлопця, який повз вулицею. Долаючи страх, таки наважилась підійти

Та я дуже й не ховаюся. Майже всiх моїх коханок Оксана бачила на власнi очi. Одну я вiдрекомендував як директорку фiлiалу з iншої областi, другу прибиральницею, а третю — просто спiвробiтницею. Моїм “булочкам”, яких шукаю в iнтернетi, подобається моє життя. Вони не вимагають чогось бiльшого й не просять водити в ресторан. Тортик i квiти – це те, вiд чого мої жiночки в захватi.

Так, на день народження я дозволяю собi купити їм найбiльшу коробку цукерок, гарне вино та недорогу прикрасу. I вони мене люблять. I я їх теж. Вони мене розумiють з пiвслова. I їм дуже подобається, коли я розповiдаю про Ганнуську, за якою дуже сумую. З ними легко, а головне – голосний смiх i нiжнi теплi обiйми мене так зaвoдять, що я бoжeволiю. Вiд природи не втечеш. Дядечко Фрейд мене б зрозумiв.

Iван, 35 рокiв