Я переїхала в Німеччину після 23 трьох років.
Мій коханий допоміг влаштуватись на пристойну роботу помічником у фірму.
Я довго мріяла заробляти нормальні гроші, а не копійки. Саша був професіоналом своєї справи, його легко взяли на керівну посаду в офіс.
Але він завжди казав, що я повинна забути свій край. Не спілкуватись рідною мовою навіть до своїх земляків. Вдавати ніби я тут прожила від народження. Я з легкістю проміняла рідні гривні на євро.
Коли люди розуміли, що я не з Німеччини, то вдавала вигляд ніби не розумію про що вони.
Я так сильно хотіла викорінити з себе своє єство, свій вільний духом характер.
Я хотіла бути як вони, і будь якою ціною мала це зробити.
Саша завжди мав на мене вплив, він був на 7 років старшим, мене завжди дивувало, що він знайшов в мені.
Бо сумніви були і щодо зовнішності і розуму.
А він підтримував та був поруч.
Найкращим рішенням було його послухати.
Припнути всю тугу за домом, і не показувати слабкості.
Та одна випадкова зустріч все різко змінила.
Кожного ранку перед роботою я заходила до кав’ярні по каву для шефа. І всередині зіткнулась з чоловіком, він пролив на мене свій чай.
Біла блузка швидко увібрала рожевий колір. Він почав вибачатись українською, я зробила вигляд, що не розумію його.
Відповіла німецькою і вийшла. Приїхала в офіс. І забула за цю ситуацію.
Пройшло більше місяця, і ми знову зустрілись. Чоловік у віці 60 років, приємний на вигляд.
Він перепросив за той випадок, і знову почав говорити українською.
-Я ж бачу що ти не місцева. Знаєш я одразу як тільки приїхав теж хотів зріктись минулого життя.
Хотів бути як вони, намагався, тягнувся, роками гнався за статусом.
Але окрім зневіри і поразки не отримав нічого.
Для чого ти обманюєш всіх, а в першу чергу себе?
Мене аж перекосило, маска яка вже прижилася на мені враз зникла.
– Моя душа була без одягу перед цією людиною, і сльоза покотилась по лиці. Я розповідала про все своє життя, про дитинство і юність.
Про Сашу, його любов та підтримку. І про те як він мене вчив бути своює тут, щоб не спілкуватись і не бачитись з земляками.
Він хотів, щоб ми були зовсім іншими людьми.
Я намагалась зробити все щоб він був щасливим, віддатти свою любов до батьківщини, лиш щоб він був задоволений.
Чоловік сидів, довго слухав.
– Ти розумна і освічена дівчина, йди від того хто тебе міняє, хто не приймає тебе такою яка ти є. Він для тебе як тато, а не коханий чоловік. Доля правди в цьому була.
Я захотіла повернутись додому, мені не потрібні були євро, я не хотіла рахуватись своєю в Німеччині, адже в мене вже був дім.
І рідні, які чекали та хвилювались.
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
