– Я спочатку щиро думала, що Віра жартує, коли говорить, що їй мама чогось там не дозволяє! – розповідає подруга. – Хіба можна щось заборонити людині в 29 років? Але потім зрозуміла, що Віра слухається маму так, як ніби їй тринадцять

Я такого не розумію! Доросла жінка, вже давно освіту здобула, працює, гроші заробляє непогані. Можна сказати, твердо стоїть на ногах. При цьому білизну, перепрошую, собі не може купити сама. Тому що її мама вважає, що їй цього не треба!

… Півроку тому Тамара вийшла на нову роботу, і там познайомилася з Вірою. Спочатку стали разом обідати, потім з’ясувалося, що і живуть поруч – на сусідніх станціях метро. Дівчата подружилися. Віра – спокійна, начитана, добра – дуже допомогла Тамарі на перших порах освоїтися на новому місці. Джерело

На роботі вони не розлий вода, тільки ось витягнути Віру погуляти ввечері або у вихідний виявилося ой як непросто.

– Підемо в п’ятницю, потусим де-небудь! – кличе Тамара подругу. – У кіно можна сходити, новий фільм вийшов, всі хвалять!

– Та мені додому треба …

– Вір, так що тобі вдома робити? У тебе там що, семеро по лавках? Чого ти все додому та додому, так і молодість пройде. Підемо погуляємо! Погода хороша, завтра вихідний, на роботу не йти. Не хочеш в кіно – давай в інше місце сходимо? По магазинах пройдемося, по центру погуляємо, в кафе посидимо? Або квитки візьмемо в театр, хочеш?

– Ну … Не знаю … Мені треба мамі зателефонувати!

Мама Віри прогулянки вечорами санкціонувала вкрай неохоче. Після дзвінка додому дівчина найчастіше ніяково пояснювала подрузі, що піти нікуди не може, тому що мама від цієї ідеї не в захваті.

– А чого ти у мами відпрошуватися? – не могла второпати Тамара. – Ти маленька, чи що? Або … А з мамою у тебе все в порядку? Може, вона лежача хвора?

– Ні! Мама здорова! – пояснювала Віра. – Ну, то є, для свого віку, звичайно. Так-то у неї тиск, серце, з нирками проблеми, хвороб багато. Тому намагаюся її не хвилювати. А то знову все скінчиться викликом швидкої …

– Ну, тиск дійсно не рідкість. Він же у неї не перший рік? Напевно вона вміє вже жити з ним і знімати, як всі літні люди … У тебе нормальна здорова мама. Навіщо ти їй взагалі пояснюєш, де ти будеш, з ким, о котрій? Напиши просто повідомлення, що будеш пізно, не вдаватися в подробиці. Це твоє життя! Ти, між іншим, маєш повне право і зовсім вдома не ночувати вже, і пояснювати нікому нічого не зобов’язана.

Але подібна витівка у Віри просто в голові не вкладається. Як це – написати повідомлення і піти, куди хочеться? Як не запитати дозволу у мами? Чи не ночувати вдома? Неможливо! Мама такого хамства з боку дочки просто не переживе! ..

Пізніше Тамара зрозуміла, що Віра без дозволу мами не робить нічого взагалі. Випадок з покупкою «трyсів» – яскрава тому ілюстрація.

– Я тут якось взимку зарплату отримала, зайшла в магазин білизни, а там – розпродаж! – розповідає Тамара. – Собі відразу чотири комплекти купила, дуже красивих. Вєрку затягла на наступний день – кажу, ти подивися, яка краса! І за смішні гроші. Вона м’ялася, м’ялася … Бачу, хочеться їй! Потім каже – ну ладно, візьму. Тільки мама мене відчитає, якщо побачить! Мені, каже, покупку треба буде додому пронести так, щоб вона не помітила! .. Я мало не впала прямо там, в магазині …

– Так мама, може, з релігійних міркувань проти таких покупок?

– У тому-то й справа, що ні! Просто її мама вважає, що Вірі нічого витрачати гроші на таку дурницю. Вона сама їй купить трyси, дешеві і практичні, десять штук в пачці, на господарчому ринку … Хоча я не сперечаюся, там хороший трикотаж можна знайти, у мене теж такий є. Але я його купила собі сама! А Вєрина мати вічно критикує покупки своєї дочки, будь-які. Цілі скандали влаштовує, хоча Вєрка свої гроші витрачає …

– Боїться втратити контроль над дочкою?

– Швидше за все, так і є! – зітхає Тамара. – Вона Віру пізно народила, в сорок три роки. Що називається, «для себе». Виховувала, щоб було кому склянку води подати в старості. Тому і тримає біля себе. Лякає її років з п’ятнадцяти болячками, викликами швидкої. Всіх молодих людей від неї відігнала … Причому, якщо її мотиви я розумію добре, Віру зрозуміти не можу абсолютно … Невже приємно ось так жити, при мамі? Жодного разу погуляти, ні в кіно сходити, ні хлопця завести!

Тамара з обуренням переводить подих.

– Чому вона так боїться скандалів? Сказала чітко і ясно – мам, я пішла гуляти. Або я купила то-то, в твоїх коментарів не потребую. Трубку поклала або двері закрила – і все! Ну що мама їй зробить? Не розумію … По-хорошому, звичайно, з’їжджати їй треба. Але як з’їжджати? Мама ж буде проти!

Читайте також: Шкода Галину, – пліткують кумасі. – Чоловік привів молоду коханку, якій і тридцяти немає! А Галині сорок вісім, і її – з валізою на вихід. А у неї – ні роботи, ні житла, ні дитини, ні кошеня. Мама ще жива, десь в провінції

А ви зустрічали таких людей, як Віра? Чи можна їх “врятувати” – допомогти орендувати кімнату, зібрати валізу, викликати таксі і відвезти разом з пожитками на нове місце проживання, окремо від мами? Самі-то все одно не впораються. Ну має ж бути у людини своє життя. Тридцять років – саме час дорослішати.

Або марно допомагати? У тридцять років немає самостійності – вже не буде?

Тамарі краще не лізти, а знайти собі іншу подругу, «нормальну», і тусити з нею разом хоч ночами. Чи згодні? Що думаєте?

Фото ілюстративне, з вільних джерел