Я побачила, що чоловік не в захваті від цієї новини, але сказала, що дочка вже доросла і нехай вирішує сама.
Моїй дочці 26 років.
Я вже переживала, що вона так і залишиться самотньою, адже досі вона ні з ким не зустрічалася.
У нас із нею гарні відносин, і живемо в одному будинку та на одному поверсі.
Півроку тому вона зателефонувала і сказала: “зайдіть з батьком до мене, у мене для вас сюрприз”.
Її квартира була вся заставлена вазами із білими тюльпанами. І це у грудні!
Дочка розповіла, що познайомилася із хлопцем два тижні тому.
Не хотіла одразу говорити, бо він іноземець, знала що нам не сподобається.
Я побачила, що чоловік не в захваті від цієї новини, але сказала, що дочка вже доросла і нехай вирішує сама.
За тиждень донька переїхала до свого хлопця, а я втратила спокій.
Вона познайомила нас, хлопець гарний, але одразу мені здався надто самовпевненим та не з дуже хорошим характером.
Так і вийшло, ще й додалося те, що він сказав, що чоловікам у них дозволено все, а дружина має займатися побутом та створювати комфорт чоловікові.
Відразу ж заговорив про одруження та дітей.
Я попросила дочку не поспішати.
За цей час вона вже кілька разів приїжджала додому на таксі, один раз навіть серед ночі.
Він з нею негарно поводився, відразу ж збирав її речі і вона їхала додому.
Вона засмучувалася, казала, що це вже все, але за кілька днів він приїжджав за нею з величезним букетом троянд, і вона знову їхала з ним.
На мої прохання вона відповідала: “я його люблю і нічого з цим не можу вдіяти”.
Я дуже незадоволена від цього всього.
Одна дитина, звісно хочеться щоб була щасливою. Я не хочу щоб вони одружувались. Але як я можу завадити цьому!
Автор: Оксана
