Свекруха запевняла мого чоловіка, що Саша – не його син, але мій чоловік до думки своєї матері не дослухався. Вона мене відразу не прийняла, так що в її словах не було нічого дивного.
Знаю, треба було відразу сказати чоловікові правду. Але я боялася. У мене немає родичів, немає свого житла. Хлопець, батько дитини, кинув мене ще до того, як я дізналася, що невдовзі стану мамою. На що б ми жили? Як би я одна з дитиною на руках, в орендованій квартирі? Так що я відповіла прихильністю давно закоханому в мене Дмитру.
Софія Олексіївна, побачивши мене вперше, скривилася. Вона оглянула мене з ніг до голови, і презирливо сказала Дімі, кивнувши в мій бік:
– А що, краще нікого не було?
Її неприязнь була видна за кілометр. Чоловік був на моєму боці, тому мене не особливо турбувало ставлення свекрухи до мене.
Свекри – досить забезпечені люди. Чоловік працює на свого батька. Ми жили в квартирі свекрів на гроші свекрів. Але окремо від них.
Два роки тому я подарувала чоловіку другого сина, уже його, рідного. І Софія Олексіївна відразу відчула рідну кров. Подарунки вручалися тільки молодшій дитині, развивашки і розваги – теж тільки для меншенького. Свекруха могла забрати улюбленого онука до себе на кілька днів. Старший син, дивлячись на цей поділ, став поводитися дуже погано.
Нещодавно ми всією сім’єю були в гостях у свекрів. Як завжди – вся увага була приділена молодшому. Старший, щоб на нього хоч хтось подивився, знайшов на балконі свекрухи запальничку і підпалив папірці на її туалетному столику.
Ми всі збіглися на джерело диму. Свекор накинув покривало на стіл, обійшлося без пожежі. Але на туалетному столі залишився величезний обпалений слід.
Свекруха виставила нам з чоловіком рахунок за столик. За моїми мірками – астрономічна сума в 12 тисяч. Я пішла зі скандалом – хіба мій син винен в тому, що у свекрухи в будинку запальнички лежать в такому доступному місці? І взагалі, приділяла б увагу обом онукам, нічого цього не сталося б.
Чоловік заплатити погодився. Я думала – він поверне борг грошима. Але Софія Олексіївна запропонувала замінити борг в 12 тисяч на два тести на батьківство – на обох онуків. Чоловік вирішив погодитися.
Я думала – чоловік зрозуміє. Він виховував старшого сина майже 7 років, він же прив’язався до хлопчика. Але ні. Чоловік, в ультимативній формі, почав вимагати, щоб чужої дитини в його будинку не було. Ну як може бути чужою дитина, до якої чоловік вставав ночами? З яким грав в м’ячик, за якого переживав під час хвороб?
Я відмовилася. Та й яка мати може віддати одного з дітей тільки тому, що тато передумав бути татом? Тоді чоловік зібрав речі і пішов, сказавши що звернеться до суду із заявою на розлучення, призначенням аліментів на молодшого сина і зняття з нього батьківства на старшого.
З навіть зітхнула трохи вільніше. Домашніх справ поменшало, з’явилося більше часу на дітей. Сюрпризом став візит Софії Олексіївни. Вона зайшла, як до себе додому, відкривши двері своїм ключем. Я відразу стала її виганяти, запитавши, зі сльозами на очах:
– Домоглися, чого хотіли? Хіба я була поганою дружиною Вашому синові? Забирайтеся, нічого Вам тут робити!
У відповідь вона розсміялася. Заявила, щоб це я забиралася з її квартири.
– Але Діма залишив квартиру мені! – обурилася я.
– От якби у Діми було своє житло, він міг би ним розпоряджатися на свій розсуд. У моїй квартирі ти жити не будеш! У тебе тиждень!
Вона пішла. А я сиджу і плачу. Все ще гірше, ніж тоді, коли Я чекали сина в перший раз. Тепер мені треба кудись приткнутися з двома дітьми. Роботи у мене немає, прикраси, які я могла б продати, чоловік забрав, коли йшов.
Я не розумію цих людей – як можна через маленьку помилку минулого, гнати на вулицю дітей? Вони-то в чому винні?
Ще й чоловік заспівав по іншому, я впевнена – з подачі своєї матусі. Тепер Діма хоче забрати у мене молодшого сина і виховувати мою дитину буде його мати!
Я не знаю, що мені робити і як бути. Подружка порадила запросити Дмитра на розмову, під час розмови голосно крикнути кілька разів «Діма, не треба!», Щоб сусіди чули і могли піти свідками.
І, як тільки він піде, написати на нього заяву. Мовляв, і дитину він не відсудить, і можна зі свекрухи грошей вимагати за те, щоб я забрала заяву. Напевно, я так і зроблю.
Від автора:
Дівчина, яка розповіла про свої проблеми, не викликала ні краплі співчуття. Я не хотіла публікувати цей текст – мені самій гидко. Але мені стало дуже шкода людей, які зустрілися на життєвому шляху цієї дівчини, і я спробувала зв’язатися з Софією Олексіївною, щоб попередити її сім’ю про можливі проблеми з героїнею цієї історії.
На жаль, Софія Олексіївна відмовилася зі мною розмовляти. Можливо, вона прочитає цю статтю, впізнає свою невістку та вбереже свого сина від проблем.
