Я зайшла в один кіоск за газетою. Яке ж було моє здивування, коли на обкладинці одного досить відвертого чоловічого журналу я побачила своє фото. Уявляєте, я – юрист і досить скромна дівчина, в такому ракурсі?

Мені неймовірно пощастило з подругою, вона професійний фотограф. Вона постійно в русі, спілкується з цікавими людьми, відвідує найкрутіші тусовки нашого міста. А так як хлопця у неї немає, вона частенько бере мене з собою на різні заходи. І це не головний «бонус» нашої дружби.

Я – середньостатистична молода дівчина. Працюю юристом в одній невеликій фірмі. Не можу сказати, що бідую, але і дозволити собі можу далеко не все. А завдяки моїй подрузі я можу зніматися в найкрутіших фотостудіях і користуватися послугами відомих візажистів, перукарів і стилістів. І все це практично задарма, «по дружбі».

Природно, сказати, що у мене багато фотографій, значить, не сказати нічого. Причому, фотографії ці абсолютно різні. Дівчина я досить скромна, але недавно подруга мене все-таки вмовила на відверту зйомку. Пручалася я довго, але вона сказала, що їй потрібно «набити руку» в цій справі, тому що вона хоче взяти участь в якомусь професійному конкурсі. Ну, я і погодилася, повинна ж я її віддячити за все, що вона робить для мене.

Коли ми почали зйомку я дико соромилася. Ще б! Одна справа позувати в одязі, а зовсім інше без.

– Катюш, розслабся ж ти, – вмовляла мене вона. – Тебе ніхто не бачить.

– Як же ніхто, ти бачиш, – говорила я.

– Тобто в баню, значить, ти зі мною не соромишся ходити, а тут раптом засоромилася, – сміялася вона. Загалом, за розмовами я розслабилася, і фотосесія наша пройшла на «ура». Несподівано для мене фотографії вийшли неймовірно красиві. Ще б пак, адже Настя – професіонал найвищого ґатунку.

Минуло кілька місяців. Я зайшла в один друкований кіоск за журналом (люблю почитати на дозвіллі про світське життя). Яке ж було моє здивування, коли на обкладинці одного досить відвертого чоловічого журналу я побачила своє фото. Ви можете собі уявити, я на обкладинці такого журналу! В той момент я хотіла провалитися крізь підлогу, асфальт, землю, тільки щоб ніхто мене ніколи не побачив.

– Настя, так як же так ?! – подзвонила я подрузі.

– А, ти про фотки в журналі? Кльові, правда?

– Звідки вони там? – кричала я. – Це ж така ганьба! Як мені тепер жити?

– Це не ганьба, Катюш! Це успіх! Тим більше мені відмінно заплатили. – спокійно сказала вона. – Зустрінемося, я тобі твою частину грошей передам.

– Та йди ти … зі своїми грошима, – я розридалася і кинула трубку. Ви уявляєте, заради грошей вона зробила з мене … навіть не знаю, яким словом мене тепер можна назвати! Це жахливо! Вона мене продала, а заодно і нашу дружбу!

Фото ілюстративне з вільних джерел