Наші стосунки тривають вже більше року, і я не думала щось змінювати в них. Але рано чи пізно все розкриється і як бути далі я не знаю.
Проблема очевидна – місяць тому мені виповнилося 40 років, а коханому тільки 19. Я й сама не знаю як я так вляпалася, безтями закохалася в хлопця.
Денис навчався в одному класі з моєю донькою. Ми познайомилися з ним коли вони закінчували школу. Як так сталося і чому нас притягувало одне до одного немов магнітом, я не знаю. Одне радувало, що йому вже було 18. Напевно в нього була дівчина до мене, але я ніколи не запутувала про це. Мене хвилює наша різниця у віці, вона величезна.
Він симпатичний, розумний, добрий хлопець. Зараз навчається в університеті. І так застряг зі мною. А я нічого не можу з собою вдіяти, не можу відмовитися від нього. Мені з ним затишно, комфортно, спокійно. Ми можемо годинами розмовляти на різні теми. Він мене повністю влаштовує як жінку, в усіх моїх потребах. Я ніколи раніше такого не відчувала.
Найгірше для мене було сидіти поруч з його батьками на випускному наших дітей і посміхатися їм. Я уявляю себе на їхньому місці і мені стає не по собі. Яка буде їхня реакція і що скаже моя донька.
От що мені робити? Відпусти його? Але я ж по-справжньому кохаю його, а він не хоче відпускати мене.
