Я живу з чоловіком у квартирі його матері без грошей, без роботи і перспектив. У моєму віці вже давно час нapoджувати дітей

Я живу з чоловіком у квартирі його матері без грошей, без роботи і перспектив. У моєму віці вже давно час нapoджувати дітей, а фінансової можливості немає. А ось з чого все почалося.

П’ять років тому я познайомилася з Юрою. Стосунки зав’язалися самі собою. І це не дивлячись на різницю у віці. Я була старша за свого залицяльника на 6 років. Через півроку Юрка несподівано запропонував мені переїхати до нього. Він на той момент жив з мамою в просторій двокімнатній квартирі. Я погодилася.

Так ми прожили ще близько півроку. У мене була хороша зарплата. Юра після інституту ніяк не міг знайти собі гідну роботу. Загалом сімейство забезпечувала я.

Влаштувала невеликий ремонт в нашій кімнаті. Прикупила сучасних меблів. А потім сама запропонувала Юрі розписатися.

Весілля зіграли також на мої гроші. Свекруха не додала ні копійки. Ну так, годі. Я і не просила. Так ми стали офіційно сім’єю.

Після весілля нічого особливо не змінилося. Я працювала за трьох. Купувала їжу, оплачувала комунальні. І стала всерйоз замислюватися про дитину. Але моїм планам не судилося збутися.

Фірма, в якій я працювала збанкрутувала. Так я поповнила ряди безробітних. Юра майже в цей же час знайшов роботу охоронцем. Робота не пильна. Доба через дві, зарплата мізерна. Його все влаштовує.

Я посилено шукаю роботу ось уже чотири місяці. Успіху нуль. Свекруха почала бурчати про те, що я сиджу на їх шиї. Про те, що до цього я майже рік їх утримувала, ніхто вже не пам’ятає.

Зараз мені майже 30 років. Я дуже хочу дитину. Мені малюк вже ночами сниться. Чоловік категорично проти.

– Самі ледве кінці з кінцями зводимо. Яка тут дитина.

Читайте також: “Якби не ви, у мене були б діти. І щастя”: Ганна заміж вийшла, аби люди років не рахували. Не кохала нареченого. І не покохала, коли став чоловіком

Так, я і сама розумію, що фінансово ми ніяк не потягнемо. Заощаджуємо зараз на всьому. Я зайняла грошей у мами на курси підвищення кваліфікації. Сподіваюся це допоможе в пошуках роботи.

Я вже змучилася. Розумію, що чоловік навіть не замислюється про дітей. Адже йому всього 24 роки. А я не можу чекати. Годинник то цокає. І хто знає, коли цей слушний момент настане.

При цьому я дуже кохаю чоловіка. І не збираюся розлучатися або кидати його. Я просто дуже хочу дитину від коханого чоловіка.