“Володимире, ти обіцяв!”
Оксана була жінкою, що могла виглядати стриманою та скромною, але насправді за її спокійною зовнішністю приховувалась неабияка хитрість.
Вона знала, як маніпулювати ситуаціями, аби досягти свого. І хоча вона була дружиною Володимира, який працював далеко від дому на заробітках, все одно мала свої способи, щоб утримувати його поруч, навіть коли він був дуже далеко.
Олександр, син Оксани і Володимира, був ще зовсім малим, коли батько вирушив на заробітки. Володимир не бажав залишати родину в складній ситуації, тож вирішив працювати на будівництві в іншому місті, далеко від дому.
Спочатку він приїжджав додому кожні кілька місяців, але з часом візити ставали рідшими. Оксана ж не звикала до такого, і це ставало справжнім випробуванням для їхніх стосунків.
“Володимире, ти обіцяв, що приїдеш через місяць. Чому не можеш?” — часто говорила вона по телефону, коли відчувала, що чоловік знову затримується.
“Ти ж знаєш, робота… тут не так все просто. Бувають затримки, Оксано,” — відповідав він.
Але Оксана була вперта. Їй не подобалося, що чоловік так рідко був вдома, і вона вирішила діяти хитрістю, аби повернути його назад.
Якось, після чергового розмови, Оксана вирішила застосувати одну зі своїх перевірених тактик. Вона знала, що чоловік завжди реагує на її переживання, тож вирішила скористатися цим.
“Володимире, я не можу більше. Ти зовсім не підтримуєш мене. Мені важко тут одній. Дитина хворіє, а я не знаю, що робити!” — сказала вона, зробивши голос таким тремтячим, що він не зміг залишитися байдужим.
“Що сталося з Олександром? Ти не повідомила, що він занедужав. Я не можу так, Оксано!” — його голос звучав стривожено.
“Та все добре, Володимире, просто я переживаю…
Ти ж знаєш, як я без тебе. Ти нам потрібен, ти єдиний, хто може нас захистити.”
Ці слова були сказані саме в той момент, коли Оксана відчувала, що чоловік починає віддалятися ще більше. Вона зрозуміла, що йому важко даються тривалі відстані між ними, але ця емоційна маніпуляція, вона знала, точно спрацює.
Володимир розумів, що жінка може почати шукати підтримку на стороні , якщо її ігнорувати надовго, і саме це ставало її козирем.
“Я завтра приїду. Будь ласка, не переживай так. Я все зроблю, щоб побачити вас якнайшвидше,” — відповів він, і Оксана відчула, що перемога на її боці.
Але хитрість Оксани не обмежувалася лише цим. Вона продовжувала використовувати свої емоції та слова для того, щоб тримати чоловіка біля себе.
На наступний тиждень вона вирішила підняти ставки.
“Володимире, я навіть не знаю, як далі жити. Я втратила всі надії. Чому ти мене залишаєш?” — розповідала вона по телефону.
“Я на межі, чесно кажучи. І ось, я тут сама з дитиною, і… я навіть не можу йому пояснити, чому він не може бачити свого тата.”
Цього разу вона була особливо переконлива. Вона знала, що Володимир не витримає такої емоційної напруги. І, справді, його відповідь не забарилася.
“Я обов’язково приїду через два дні. Ти можеш на мене розраховувати, я буду вдома, Оксано,” — сказав він, і Оксана відчула, як її серце наповнюється радістю.
“Ти — найкращий. Я так чекала цього,” — мовила вона, зробивши голос трохи ніжнішим. “Тільки, будь ласка, не кидай нас більше.”
І Володимир пообіцяв, що більше не покине свою сім’ю на так довго.
Так Оксана знову і знову використовувала емоційні маніпуляції, аби чоловік повертатиметься додому. Вона знала, як важливо для нього було чути її голос і відчувати її емоційну підтримку.
Але Олександр, їхній син, з кожним роком став старшим і дедалі більше починав помічати, що між батьками немає справжнього взаєморозуміння.
“Мамо, чому тато так часто не приїжджає?” — одного дня запитав Олександр, коли він став старшим і почав розуміти більше про стосунки своїх батьків.
“Він працює, синку. Він намагається забезпечити нас, щоб ми жили добре,” — відповідала Оксана, але в її голосі було щось дивне.
“Ти завжди говориш, що він приїде, але потім знову довго чекаємо,” — зазначив Олександр, і Оксана на мить задумалася.
“Так, але ти розумієш, що ми маємо бути терплячими. Іноді важко бути разом, але це тимчасово. Ти ж хочеш, щоб нам було добре?” — сказала вона, намагаючись уникнути прямої відповіді.
Олександр кивнув, але він відчував, що між батьками щось не так. Він не міг пояснити цього, але щось підказувало йому, що їхні стосунки не такі, як здаються на перший погляд.
Чи є шанс, що Оксана так збереже сім’ю, якщо продовжить використовувати такі хитрощі?
Віра Лісова
