Моя двоюрідна сестра відправила свою дочку на навчання в моє місто. Природно я запропонувала їм свою допомогу.
У свою чергу сестра пообіцяла повернути мені всі гроші, витрачені на її дочку.
Так як я працювала в банку і отримувала хорошу заробітну плату, я постаралася зробити її перебування у мене вдома комфортним.
На своєму прикладі показувала, що потрібно працювати і заробляти гроші на «красиве» життя. Всі роки навчання вона перебувала у мене на утриманні.
Спочатку мені говорили, що так як племінниця вступила на вечірнє відділення, то вона буде вдень працювати.
Але не під час навчання і не після закінчення інституту племінниця так і не пропрацювала і дня.
І як тільки я зрозуміла, що працювати вона не хоче і мені доведеться її утримувати далі, то я відправила її назад додому, до мами. І з цього моменту родичі перестали зі мною спілкуватися. Вони не зрозуміли мій вчинок.
А незабаром мені довелося піти з банку через його ліквідацію. Я залишилася зовсім одна, і витрачених грошей мені ніхто так і не повернув.
Ніколи б не думала, що зробивши добру справу для рідних, я стану ним найлютішим ворогом.
Допомагаючи родичам – не забувайте про себе.
