Мені 39 років. Є чоловік 35 років та дочка від першого шлюбу 18 років.
Зі своїм першим чоловіком я розлучилася через 4 роки після весілля.
З нинішнім чоловіком ми одружені 6 років, але знайомі набагато більше. До весілля і спочатку після нього він здавався мені дуже милою, турботливою людиною.
Приблизно рік тому він дуже змінився. Якщо в нас виникають непорозуміння, то він не слухає жодних заперечень. Я терпіла його, бо при своєму непростому характері на мою дочку він навіть голос жодного разу не підвищив.
Я раділа, думала, що, якщо дочка змогла з ним якось порозумітися, значить, він не такий уже поганий. І, крім того, ми жили у його квартирі та на його зарплату — я сама заробляю дуже мало.
Я працюю в магазині, зазвичай, по 13 годин. Але якось, півроку тому, мене відпустили раніше. Я заходжу в квартиру і бачу таку картину: чоловік і моя дочка разом…
Я стою і навіть слова сказати не можу від такого. А чоловік побачив мене, і взагалі подав виду що наче не замітив і мене взагалі не існує. Решту дня я просто проплакала на кухні.
Наступного дня чоловік пішов на роботу, а я лишилася вдома. Почала виясняти стосунки з дочкою. Вона казала, що я погана дружина, що я повинна була слухатися його, а не сперечатися, що я стала занадто стара і таке інше.
Ще вона говорила, що це у них за взаємною згодою та від великого кохання. Я сказала, що така дочка мені не потрібна і що я ніколи не хочу її бачити.
З того часу живу на орендованій квартирі. Зарплати вистачає лише на цю квартиру та на харчування. Дочку і чоловіка я так і не бачила з того часу.
З усіх моїх поганих снів це найстрашніший. Навіть якби він завів любку на боці, мені було б не так боляче.
Ви, мабуть, подумаєте, що чоловік залякував її і тому вона так вчинила, що я перебільшую і чогось не знаю. Але ж вона точно не проти цього і навіть захищала його!
Може, мій чоловік колишній, і проявляв до дочки наполегливу увагу. Навіть якщо так, все одно вона явно ні про що не шкодувала, а про мене навіть і не думала.
Такий вчинок у спину від чоловіка з дочкою — що може бути гіршим?
Навіть якщо вона колись вибачиться за це, я навряд чи зможу її пробачити.
