Якось моєму коханому прийшла в голову ідея, як можна грошей швидких заробити. Він поділився зі мною своїми думками і заодно сказав, що всього сорока тисяч не вистачає. Що якби я, як касир, могла б всього на добу дати йому ці гроші, то ми б відразу стали багатими. Я допомогла йому. Винесла потрібну суму

Я думала, що все найгірше в моєму житті вже сталося. Мене покинув чоловік взимку в глушині з двома маленькими дітками. Молодшому синові було тоді тільки вісім місяців, старшому два роки і три місяці. Це дуже маленькі діти. І з ранку до ночі вимагають посиленої уваги. Помічників немає.

З сусідів, тільки вовки та ведмеді. Як мені вдалося не звихнутися? Я міська дівчинка. З батьками і сестрою проживали на третьому поверсі у висотці. В університеті познайомилася з приємним і недурним хлопцем. Він захопився мною з першого ж дня.

Я приймала його залицяння, але нікуди особливо не поспішала. Знала, що у нас обох ні гроша за душею. І батьки не зможуть ніяк допомогти. Так минув рік, потім другий пролетів, і в якийсь момент стало зрозуміло, що я чекаю дитину. Вирішила розповісти про це майбутньому таткові. Він відразу запропонував мені вийти за нього заміж. Я погодилася.

Зробили скромне весілля поряд в кафе. Я народила і почалася тяганина. Сварилися ми і з батьками, і з моєю молодшою ​​сестрою, і одне з одним. Стільки народу в двокімнатній квартирі відразу. А тут ще кричить немовля. І так з ранку до ночі.

Почалися всі перипетії, пов’язані з квартирним питанням. Його батьки взагалі в однушці жили. Так, що ми до них навіть на тиждень не могли б перебратися. Незабаром мій благовірний закінчив інститут, я взяла академку. Він запропонував поїхати в село. Там був будинок його бабки. Ми і вирушили туди жити.

Було дуже складно. До такого побуту я взагалі не могла звикнути. Все дуже важко. Потім дізналася, що чекаю дитину вдруге. Вони сварилися з чоловіком сильно. Він теж виявився не готовий стати мисливцем або рибалкою. Одна справа було до бабусі на літо в гості приїжджати і допомагати, інша справа пахати самому.

Якось приходить мій чоловік і каже: «Поїду за кордон на заробітки. Буквально на три місяці. Привезу грошей, знову в місто переїдемо» Я зраділа і відпустила. Він поїхав і з кінцями. Зараз вже знаю, що там він відразу обзавівся новою дівчиною. Я мучилася одна.

Подзвонила мамі, вона зглянулася, взяла відпустку і приїхала до мене на допомогу. По закінченню маминої відпустки вона забрала нас додому в місто. Я влаштувалася на роботу касиром. Дітки підростали. Ми так працювали, що могли поперемінно сидіти з ними. То тато, то мама, то я і іноді навіть моя сестричка погоджувалася.

Якось вийшла з подружками на обід в кафе. Там познайомилися з хлопцями. Один запав на мене. Мені він теж сподобався! Важко одній без чоловіка. Дуже хотілося чоловіче плече поруч відчувати, спертися на нього. Мені здалося, що він той самий. Я закохалась.

Якось моєму коханому прийшла в голову ідея, як можна грошей швидких заробити. Він поділився зі мною своїми думками і заодно сказав, що всього сорока тисяч не вистачає. Що якби я, як касир, могла б всього на добу дати йому ці гроші, то ми б відразу стали багатими. Я допомогла йому. Винесла потрібну суму.

Він з грошима зник, і я більше ніколи його не бачила. Зрозуміла, що чекаю дитину знову. Нещодавно був суд. Як матері двох малолітніх дітей мені дали умовно. Скоро народжувати третє. Батьки зі мною не розмовляють!

Сестра каже, що таких дуреп ще треба пошукати! Я задумалася над своїм вчинком! Адже дійсно, я взяла чужі, не свої гроші, щоб допомогти! Хіба нормальний чоловік звернеться з такою пропозицією до своєї коханої жінки?

Як мені навчитися розбиратися в людях? Як я збираюся виховувати дітей? Чому їх навчу? Чому такі ненадійні чоловіки саме мені трапляються? Як розібратися в собі?