Прийшла Наталя до Олі та почала їй говорити що вона в неї хлопця забрала. А вона її вважала справжньою подругою.
Та Оля на це мала свою думку, по-перше вона Наталю і не вважала аж такою подругою, а по-друге чому вона мала не звернути увагу на Руслана, через те що він коли зустрічався з Олею.
“Якщо тебе заміж не взяв за 10 років, то хіба я винна в цьому” – говорила Оля до Наталі.
Та Наталя вважала що дівчина перейшла їй дорогу назустріч щастю. А Оля у відповідь відповідала, чи було то щастя у неї.
Адже вони з Русланом не були разом, ні навіть жили.
” Коли ти зустрічалася з Русланом, то я взагалі вам не мішала, хоча він мені подобався завжди” – говорила Оля.
Вона була впевнена у своїй правоті і вважала що совість її чиста перед Наталею.
Наталя ж не переймалася тоді, що Оля дивилася на них і тільки в душі наливалася сльозами.
То чому ж тепер вона має перейматися почуттями Наталі, що Руслан на неї звернув все ж увагу про яку вона давно мріяла.
Оля розповіла Наталі як у них з Русланом все почалось.
Вона його зустріла в кафе, він сидів дуже сумний. Оля підійшла вони стали розмовляти, потім він сказав що має два квитки в кіно.
” Це ж він тебе запрошував Наталя правда? Але ти відмовила, бо сказала, що тобі таке нецікаво. А він має рости та розвиватися, щоб запропонувати тобі щось цікавіше. Я правду говорю?”
Наталя слухала мовчки, нічого не відповіла на це. Оля дальше продовжувала, вона сказала, не хотіла з Русланом ніяких близьких стосунків, не хотіла бути тією “жилеткою” з якою він би забувся, та чекав допоки Наталя вернеться до нього.
Оля розповіла що вона все ж дочекалася того моменту, коли Руслан забув Наталю і справді почав думати тільки за неї.
Це сталося не швидко, бо все потребує певного часу.
“Пройшло півроку, де ти була Наталю, чому Руслан тобі тоді не був потрібен, а тепер коли я вже з ним?
Він же тебе всі ті роки не влаштовував, то що зараз помінялося?”
Наталя вислухала Олю, вона не мала що сказати у відповідь, тому мовчки обернулася і пішла.
Олеся Срібна
