– Їж, кому кажу! – цикнула на 5-річну онуку Марія Федотівна.
– Бабусю, я не хочу, – відповіла Сніжана зі сльозами на очах. – Ікра зроблена з маленьких рибок, мені їх шкода.
Безкомпромісна Марія Федотівна, не слухаючи дівчинку, поклала на тарілку ще пару бутербродів з ікрою: – Їж!
День народження був у самому розпалі: молодшій доньці Марії Федотівни Маргариті виповнилося 25 років. Іменинниця кружляла в танці з чоловіком під заздрісні погляди бідних родичів, які метушливо пошепки обговорювали стіл: – Банку! Ціла банку ікри! Хоч ложкою їж! – Бачила, так, банку. А на бутерброди намазано, ніби вкрали. – А ви чого хотіли? Чоловік на сєверах працює, ось і привозить цей, як його, контрафакт, во!
Музика замовкла, пролунали рідкі аплодисменти, Маргарита повернулася до столу.
– Рито, ще бутербродів принеси, з ікрою які, – розпорядилася Марія Федотівна. – Аж надто вони Сніжанці до смаку припали.
Маргарита з сумнівом подивилася на заплакану племінницю, на тарілці у якій красувалися три бутерброда: два цілих, один покусаний.
– Права Марія Федотівна: ікру неси! Та не скупіться, більше тягни! – розбурхався один з гостей.
Маргарита безпорадно подивилася на чоловіка – мовляв, хотів моїх родичів споглядати, отримай – розпишись.
– Зараз все буде! – пообіцяв «чоловік, який на сєверах працює», і пішов на кухню.
– Їж, кому кажу! Це твоя мати за кого попало заміж вискочила, тітці своїй спасибі скажи, що раз на рік поїси по-людськи! – пристала до онуки Марія Федотівна. Ковтаючи сльози, Сніжана вдруге вкусила бутерброд.
– Мамо, що ти до неї лізеш? І нема чого на мого Костю наговорювати – нормальний у Сніжанки батько! – втрутилася Інна, мама дівчинки, старша дочка Марії Федотівни.
– На твого Костю і наговорювати не треба! У нього на лобі все написано! – не вгамувавшись додала пенсіонерка, кивнувши в бік старшого зятя. Величезне блюдо з бутербродами гості зустріли бурхливими оваціями: – О, ще ікорочки привалило! В одну мить блюдо спорожніло. Вид відчайдушно жуючих родичів змусив Маргариту скривитися: роти набили, чвакають, їдять, як не в себе. Салати незаймані. Гаряче нікому не треба. Зате банка ікри не дає їм спокою: у Маргарити склалося враження, що поки банка не спорожніє, гості не будуть нічого навіть пробувати, крім бутербродів.
Іменинниця не помилилася: гості стали розходитися лише тоді, коли її чоловік приніс з кухні порожню літрову банку з-під ікри. Нез’їдена за вечір їжа була акуратно розфасована по принесеним з собою Марією Федотівна лоточкам і упакована з собою. Закривши за родичами двері, Маргарита притулилася до чоловіка і зітхнула з полегшенням: – Як добре, що до наступного ювілею цілих 5 років! Треба ж, всю ікру зжерли!
– Мабуть, ти була права, коли відмовлялася їх запрошувати: приїзд твоєї рідні гірший від нашестя сарани і урагану в одному флаконі. Іди спати, я сам зі столу приберу.
– Це все?
– Ні. Клятвено обіцяю: відтепер двері нашого будинку будуть завжди закриті перед твоїми родичами!
– Ось і розумниця!
– Маргарита чмокнула чоловіка в ніс і пішла спати. Маргарита вже почала провалюватися в сон, коли почула лайку чоловіка: – Ще й ложки сперли! Ну що за люди? Ніколи більше їх на поріг не пущу!
Посміхнувшись і зрадівши, що родичі не зрадили своїм звичкам, іменинниця заснула в повній впевненості: її будинок – її фортеця, в яку відтепер заборонено вхід будь-якій сарані.
