Недаремно ж говорять, родичів не вибирають, тим більше батьків. Коли Єва була маленька, їй здавалося що в них ідеальна сім’я, батько мати та старший брат.
Вони святкували кожне свято, Єва з братом завжди отримували подарунки на день народження, на Святого Миколая та Новий рік. Батьки дозволяли їм запрошувати додому своїх друзів, та ще багато чого, навіть попри те, що іншим їхнім друзям батьки не дозволяли цього.
Та з кожним роком, як Єва підростала, вона все більше розуміла, що їхня сім’я не є вже такою ідеальною, а особливо батько. Він все частіше, полюбляв оковиту, друзів та гулянки та все частіше ображав матір та й Єві з братом перепадалось.
Коли Єві було 22 роки, вона познайомилася з хлопцем з великого міста. Через деякий час хлопець приїхав, до неї в село.
Батьки ніби одразу добре прийняли хлопця, але коли молоді люди одружилися, то батько Єви почав постійно вмішуватися до їхньої сім’ї.
Що в результаті призвело, як сама вже дівчина пізніше зрозуміла і до їхнього розлучення.
Хоча й офіційна причина була зрада чоловіка, він працював за кордоном, і там зрадив Єві з іншою дівчиною.
Однак, пізніше Єва була все-таки впевнена, що то її батько наскільки “в’ївся хлопцеві в мізки”, що той просто вже не хотів нічого мати спільного ні з нею, ні з її сім’єю.
Деякий час Єва з сином проживали місті на орендованій квартирі.
Про те як не стало матері, то жінка з сином приїхали знову в село до батьківської оселі. Та й так залишилися там проживати, адже й батько сам не міг бути.
Він ж так привик був, вірніше мати його так навчила, що їсти йому подавала, забирала, а сам він нічого не готував та ніколи посуду за собою не мив. Одразу, батько добре ладнав донькою, нічого лишнього їй не говорив.
Та з часом, його важкий характер та манера ” всюди пхати свого носа” знову проявились.
Він почав вказувати Єві на її помилки, на те, що вона то те робить не так, то інше.
Жінка вже майже 10 років як розлучилася з чоловіком, і пробувала якось влаштувати своє життя, знайомлячись з чоловіками.
Та через те, що в неї появилося багато справ по дому та господарству, Єва в багатьох випадках просто не могла вибратись на побачення. І що найгірше батько її не підтримував. Їй здавалося, що йому навіть все рівно, що вона одна.
Що кожен день сидить в “чотирьох стінах” і немає особистого життя та сім’ї, але головне, що завжди наварено та прибрано в домі. Інколи, Єва пробувала з батьком нормально поговорити, чекала від нього якоїсь батьківської поради, розповідавши йому про чоловіків, з якими вона знайомиться.
Та при будь-якій ситуації, яка не влаштовувала батька, вона чула від нього насмішки та такі слова:
” Ну і що, де твої кавалери? Щось ніхто тебе не хоче, та не кличе до себе”.
Єві дуже образливо чути це від батька, але звісно нічого зробити вона не може.
Та й на жаль, дітися їй нікуди з сином, бо трудно самій винаймати житло та повністю за все платити, от і мусить терпіти.
Єдине, що її залишається, це вірити в те, що вона зустріне все-таки чоловіка, який забере її з сином до себе, що у них в сім’ї буде панувати взаєморозуміння, повага та кохання.
А не так, як на жаль, було у її батьків.
Автор: Нінель. Передрук заборонений.
