З колишньою дружиною мого чоловіка у нас хороші стосунки, ніби й спілкуємося періодично, але тут вона якось нам зробила величезний сюрприз! В один день, без попередження, прийшла до нас додому і не сама. З маленькою дівчинкою Сонею, якій трохи менше двох років, і попросила забрати її жити до себе

Я майже рік заміжня і в мого чоловіка я друга дружина. З першою дружиною – Веронікою, він прожив три роки і розійшлися вони по обопільній згоді. Причина була в тому, що вона сильно захопилася бізнесом, розвитком їхньої спільної фірми і весь час пропадала на роботі. А йому потрібна була домашня дружина – з смачними обідами, пирогами і всім іншим.

Після розлучення Вероніка взяла під своє керівництво все більш процвітаючу фірму, чоловікові виплачує дивіденди, а він, нарешті, зміг зайнятися улюбленою справою – став писати картини і вже експонував персональну виставку. На ній ми з ним і познайомилися.

З колишньою дружиною у нас хороші стосунки, ніби й спілкуємося періодично, але тут вона якось нам зробила величезний сюрприз! В один день, без попередження, прийшла до нас додому і не сама. З маленькою дівчинкою Сонею, якій трохи менше двох років.

Як з’ясувалося, коли чоловік з Веронікою розлучався, вона вже була при надії, але сама ще не знала. А далі гордо вирішила сама виростити дитину. Але бізнес забирає весь її час, дитину доводиться залишати на няню. Останнім часом почастішали тривалі відрядження – в Китай і Сінгапур, де Вероніка налагодила дуже вигідне партнерство. Вона, добре подумавши, вирішила, що ніде малятку не буде краще, ніж з рідним батьком. І прийшла просити взяти Сонечку в сім’ю, коли вона надовго їде.

А мені вона сказала: – Я впевнена, що ти будеш їй не мачухою, а справжнісінькою мамою!

Чоловік ледь стримувався. Він на неї кричав, дорікав, що забрала у них з дочкою дитинство й говорив інші образливі речі! І тоді дівчинка підійшла до нього, попросилася на ручки і лягла на плече. І все! У будинку стало тихо.

Вероніка покотила в Сінгапур, потім повернулася, два дні провела з малечею, кудись їздили вони. Ми закінчуємо оформляти Сонькину кімнату. Вони з татом тепер нерозлучні друзі, разом стирчать цілими днями в майстерні, малюють, танцюють, до нової виставки готуються.

Мене Соня називає мамою Малиною (Мариною), а мама Ніка на роботі. А я чекаю дитину. Чоловік ще не знає, ніхто не знає. Приїде Вероніка – буде сімейний сюрприз. До речі, у неї кавалер намітився, з серйозними намірами. А вона щось пручається.

Фото ілюстративне спеціально для Особлива