З невісткою  у мене, якщо чесно, з самого початку відносини не дуже. Я не розумію, як це можна лінуватися у себе вдома прибирати. А от вона – зовсім нічого не хоче робити, тому для виконання домашньої роботи винаймає дімробітницю.

З невісткою  у мене, якщо чесно, з самого початку відносини не дуже. Я не розумію, як це можна лінуватися у себе вдома прибирати. А от вона – зовсім нічого не хоче робити, тому для виконання домашньої роботи винаймає дімробітницю. Я коли про це вперше дізналася, була вельми здивована.Вона, може, й непогана для сина дружина, але ж господиня з неї ніяка. Вдома у них постійний безлад, посуд не митий, їжа не готова, і вічно вона втомилася, ні на що сил немає. І це при тому, що вона не працює.

Я не пам’ятаю жодного дня, щоб я лягла спати з немитим посудом. Он у шістдесят кручуся як можу, всюди встигаю. І працюю, і вдома у мене чистота, і на дачі, ще й з подругами по суботах в сауну ходимо. Я не можу цього зрозуміти, бо і досі ходжу на роботу, і по дому все встигаю. Рух – це життя!

А невістка як півтора року тому дитину народила, так вона відтоді постійно втомлена, з дивана їй важко встати. Я навіть переживала, як наша принцеса з дитиною впорається, коли народить.

Живуть вони окремо, дитині вже півтора року, я раз чи два на тиждень до них заходжу, щоб допомогти. Дитина розносить будинок, коли не дивиться мультики, а наша Оксана лежить поруч на дивані носом в телефон. Перший час я приходила і не знала, за що хапатися: посуду немитого гора, іграшки розкидані, підлога брудна, молоко розлите, дитина галасує, а невістка спокійно продовжує сидіти на дивані. Якось в суботу я прийшла до неї, і застала такий безлад, що сама стала і прибирала у них в квартирі. Я була впевнена, що невістка після цього зарухається.

Я висловила їй, що так не можна, так вона образилася на мене. Але дивлюся, справа на поправку пішла. Раз, другий, третій приходжу – у них чистота, порядок.

Я навіть похвалила невістку за це. А якось я прийшла без попередження і побачила у них дімробітницю. Я була злегка ошелешена – навіщо тридцятирічній жінці, повній сил і енергії, яка до того ж, не працює, витрачати гроші на дімробітницю. Як не соромно взагалі?

Я не витримала і сказалаа все Оксані, а вона мені спокійно розповідає:

– Якщо кошти дозволяють найняти помічницю, чому б ні?

Кошти дозволяють Які кошти? У обох ні кола, ні двора, нічого зайвого. Вони шість років прожили по знімних квартирах, крім дитини, нічого не нажили! Я їм сто разів говорила –думайте, як вирішувати житлове питання. Казала їм – відкладайте, збирайте початковий внесок, беріть кредит, вони ніби погоджувалися – так, так, будемо, і що? Нічого у них за 6 років не змінилося. Зараз живуть на одну зарплату сина, а він заробляє не так вже й багато. То про які кошти говорить невістка? Може про ті, які вона не заробила? Чужими грошима легко розпоряджатися, а мені сина шкода.

Дімробітниця знімну квартиру регулярно відмиває, це кому розкажи, на сміх піднімуть! У самих нічого немає, а вони іншу людину наймають, щоб на них працювала. Не знаю, справа їхня, але з такою дружиною толку не буде. Особисто у мене таке в голові не вкладається – в дірявих колготках, але при дімробітниці.