За місяць до пoлoгів, Алла придумала, як же і жити окремо, і в грошах собі не відмовляти. З жадібності ледь не вдaвилася

Фаїні Іванівні вже під 70, рік тому у не онук одружився.  Жіночка вона цілком приємна, адекватна. Звичайно, не без проблем зі здоров’ям – вік все-таки. Але Фаїна Іванівна досі репетиторством займається, не хоче без діла на пенсії сидіти. Але ж і я сама, років так 20 тому, осягала премудру науку гри на фортепіано під її чуйним керівництвом.

Онука Фаїни Іванівни я прекрасно знаю, до сих пір іноді спілкуємося. Років до 16 він приїжджав до своєї бабусі на все літо. А спільні крадіжки яблук і споруди всіляких куренів і штабів – не так то просто забути. Наша дитяча дружба не переросла у дорослу, але у нас з Денисом були дуже хороші приятельські стосунки. Джерело

Фея, з якою одружився Денис, молодша за нього на вісім років. Скромна красуня, яка працює нянькою в дитячому саду, дуже швидко окольцювала свого обранця. Свого житла у Дениса немає, тому молоді стали жити з його батьками. І, як це часто буває, не вжиілась молода дружина з мамою свого чоловіка.

Приїхавши до мами в гості, я була здивована – Денис з Аллою, через кілька місяців проживання з батьками Дениса, переїхали до його бабусі, Фаїни Іванівні.

– Кричить постійно, ніби Фая глуха. Така молода – і така злюща. Файка то, поки внук з дружиною у неї живе, постаріла на 10 років, посміхатися перестала. Працювати не може – Алка заборонила, орала, що спати їй заважають своїм тринькання. Я їй кажу – гони їх в шию, а Файка шкода – Алка-то вaгiтна!

– Мама, ну ти-то куди лізеш? Самі розберуться, не маленькі.

– Ага, розберуться. Файку зі світу виживуть, заради квартири. Нещодавно до нaпaду її довели – Фаю аж до лікарні поклали. А поки господині вдома не було, Алка її квартиру показувала! Вигоду, мабуть, вже рахує. До мене стукали – про комуналку та сусідів питали, так я їм сказала – що Алка – не хазяйка квартири, права немає у неї водити кого попало. Ой, крик вона підняла – думала оглухну. Так і тягне в будинок кого попало!

Аллу я бачила мигцем – зіткнулися в під’їзді. Денис нас представив, вона мені мило посміхнулася. На вигляд – мила дівчина років 20, рогів немає, копит теж. Та й мама, буває у неї, любить перебільшити. Так що, може все не так і страшно було?

До мами я приїжджаю приблизно раз на місяць, частіше не виходить. І в кожен мій приїзд я дізнавалася все нові і нові подробиці про життя сусідів. Почався у них круговорот родичів в квартирах.

Аллі, що не вжилася зі свекрами, компанія бабусі чоловіка теж не сподобалася. Тоді, на догоду молодим, батьки Дениса звільнили свою квартиру і самі перебралися до Фаїни Іванівні. А Алла з Денисом стали жити удвох в їх двокімнатній квартирі.

Але прожили удвох вони недовго. Спочатку молоде сімейство годували батьки, потім – Фаїна Іванівна. А в окремій квартирі займатися забезпеченням побутових потреб їх сім’ї, чомусь, виявилося нікому. Начебто, у Дениса і зарплата нормальна, і сама Алла працює. А грошей немає. Стали Алла з чоловіком до Фаїни Іванівні в гості їздити, і їхати додому з повними сумками гостинців.

За місяць до пoлoгів, Алла придумала, як же і жити окремо, і в грошах собі не відмовляти. Фаїні Іванівні та батькам Дениса було запропоновано піти і зняти собі квартиру. А що такого? Алла з чоловіком і далі жили б в Денискиниx батьків, квартиру його бабусі – здавали б в оренду. І всі в шоколаді.

А щоб не здатися зовсім жадібною, Алла милостиво запропонувала Фаїні Іванівні зняти у Алли її ж житло.

– Вам і збиратися нікуди не треба буде. Та й переїзд, у Вашому віці випробування не з легких. Ми і ціну на оренду Вам скинемо! – передражнила Фаїна Іванівна дружину свого онука.

– Ох ти ж! Так і сказала? – у мами відвисла щелепа.

– Так. І платити-то запропонували всього нічого – мою пенсію, зайвого їм не треба. – гірко усміхнулася Фаїна Іванівна.

– Гнати треба в шию! – мама тупнула ногою.

– Я і вигнала. Сина з невісткою. Є у них квартира – нехай там і живуть. А не хочуть Алла з Денисом з батьками жити – нехай йдуть і орендують. Бач, придумали, мені ж мою ж квартиру здавати! Ноги їх більше тут не буде! – Фаїна Іванівна глянула на годинник і ойкнула: – Часу-то вже скільки! Піду я, учень зараз прийде. Талант, а не хлопець!

Мама попрощалася з сусідкою і ми пішли додому. Так, в тихому болоті чорти все-таки водяться, та ще й які.

Варто було Фаїні Іванівні виселити батьків онука зі свого будинку і припинити зазіхання онуків на її квартиру – як відразу розцвіла. Вона, як і батьки Дениса, відмовилася від Аллиної «привабливої» пропозиції – бачити правнука в обмін на заповіт або дарчу, і стала жити далі своїм життям. Цілком справедливо розсудивши – Бог онукам суддя.

А недавно мені Денис подзвонив. Грошей в борг попросив – за квартиру платити нічим, господиня виселити погpoжує, дитину годувати нічим – гроші на суміш потрібні. Ну і позітхав-поскаржився на своє тяжке життя – ніхто їх з Аллою до себе жити не пускає, грошей не дають, онука бачити не хочуть.

Читайте також: Сиджу я під деревом, книжку читаю, а тут мій пес щось волочить: “Наpoджувала одна, в лісі, а потім пішла до річки пoзбyтись дитини”

– Як не хочуть онука бачити, якщо ви самі не даєте? – запитала я.

Денис трубку відразу кинув. Образився чи що? Чи гроші знайшов, поки розмовляв?

Дивні люди – їм квартиру звільнили, живіть – не хочу. А їм все мало було. Залишилися в орендованій і без грошей – цілком закономірний підсумок такої поведінки. Дитину тільки шкода дуже. Вона же ні в чому не винна.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram